Недавно пригадав один випадок, який трапився років сім тому назад коли я працював в прокуратурі. Якось приїхала до нас з Києва чергова перевірка і «взула» усіх, хто працював в загальному нагляді за надто високий відсоток задоволених скарг (!!!). Людям, які не мали відношення до функціонування прокуратури прийдеться, мабуть, пояснити. Загальний нагляд, на хлопський розум, то нагляд за всім: чи не порушуються підприємствами законодавство про працю, лікарями права пацієнтів, службовими особами права та законні інтереси громадян тощо. Сюди не входить «кримінал» і місця примусового утримання осіб. Для цього є інші гілки нагляду. Крім того, прокуратура працює із зверненнями громадян, які вважають, що їх права порушено. І, в результаті від обставин справи, в межах своєї компетенції задовольняє або не задовольняє звернення.
Так от, у наших шефів із Столичного Граду логіка була така: якщо в прокуратурі із усіх звернень, що надійшли за певний проміжок часу, задоволено приблизно 80%, значить загальний нагляд працює погано (???!!!). Бо якби загальний нагляд працював належно і сам виявляв порушення законності, то тоді людям не було б чого звертатися до прокуратури із зверненнями, а ті звернення що є не було б підстав задовольняти. Значить, чим більше задоволення заяв людей – тим гірше працює прокуратура і, навпаки, чим менше задоволено заяв людей – тим краще працює прокуратура. Цікава логіка.
Зараз це видається смішним маразмом, але, повірте, тоді було не до сміху. Після перевірки наш Шеф поставив завдання: знизити відсоток задоволених звернень громадян! От так от.
Таких маразматичних випадків, вказівок керівництва було досить багато. Їх суть завжди зводилась до одного: зробити видимість роботи, працювати не на результат, а на показник, на критерій, за яким твою роботу потім будуть оцінювати твої шефи. А те, що той критерій не відповідає реальній дійсності - це вже інше питання, на це ніхто уваги не звертає.
Той факт, що я тепер з цього можу сміятися свідчить, мабуть, про те, що мозги стають на свою колію після державної служби. І це не може не тішити.
1 коментар:
То так само, як до одного промислового підприємства в часи розгулу конверсії довели план з виробництва товарів народного вжитку - кастрюль кухонних. Одним словом треба було їх виготовити на рік 140 тисяч штук. Отже інженери покумекали і запроектували кастрюльку розміром 400 мілілітрів, поставили на станок програму і виконали та перевиконали план, при цьому витратили мінімум ресурсів і отримали заохочувалльні призи від міністерства. (то що торгівля немогла продати тих дитячих банячків, то не проблема підприємства) Але в міністерстві теж не йолопи сиділи, покумекали і вирішили план на виробництво доводити не в штуках а в літрах, щоб не повторювалось таке формальне виконання. Довели програму на рік в обсязі кастрюль загальною місткістю 500 тисяч літрів. Тут інженерам довелося піднапружитися. Навіть спеціальну оснастку запроектували і докупили дещо до обладнання. Через чотири місяці підготовки виробництва розпочали випуск баняків розміром 160 літрів штука і знову успішно виконали і перевиконали річний план з мінімальною затратою ресурсів. Ось що значить ефективне і розумне виробництво... і нема на то ради!
Дописати коментар