50-ий пост блоґу:
Надзвичайно вразив документальний фільм «Канун – кодекс честі», який сьогодні подивився на Deutsche Welle. Фільм про силу звичаєвого права в Албанії, про Вендету. Канун прийнятий 500 років тому королем Албанії (яким, не запам’ятав) і з цього часу там діє (зараз вже лише як джерело звичаєвого права). Він передбачає, що за будь яке вбивство родичі вбитого повинні помститися. Вендета поширюється на всю сім’ю вбивці, навіть на маленьких дітей. Є чіткі правила Вендети, встановлені в Кануні: особа не може бути вбитою в своєму будинку, Вендета поширюється лише на чоловіків. Жінки Вендеті не підлягають.
Фільм був про одну сім’ю. В 1994 році на весіллі два чоловіки посварились між собою. Вони між собою були навіть далекою родиною. На наступний день один з чоловіків прийшов із своїм братом та застрілив «кривдника» з калаша на очах у всієї сім’ї. Всадив в нього усю обойму. Вбивцю і брата затримали та засудили до позбавлення волі (строк не уточнювався, але вони ще й досі сидять). Однак, це не влаштувало родину жертви. Вони оголосили Вендету. З цього часу всі родичі вбивць чоловічої статі не покидають власного будинку. Уявляєте? Сидять 14 років вдома, не виходячи з нього. Як тільки вони вийдуть на вулицю, їм загрожує смерть. На роботу, за продуктами, по справам ходять лише жінки. Вендета не має строку давності. Син одного з вбивць розповідає, що коли його тато вчинив це вбивство, йому було лише декілька років. Він не знає своїх сусідів, не пам’ятає як грався колись на вулиці з друзями, ніколи не ходив до школи. Він живе із свідомістю, що вічно так продовжуватися не може і рано чи пізно прийдеться вийти з дому і його вб’ють.
Сім’я вбитого не відмовляється від Вендети і підтверджує намір вбити усіх з сім’ї вбивць, а також самих вбивць, як тільки вони вийдуть з тюрми. Посередниками між цими сім’ями виступає група монашок з Німеччини, які постійно проживають Албанії та здійснюють там місіонерську діяльність. Однак, успіхів вони не досягають.
Поліція з цією ситуацією теж не може нічого вдіяти і не може забезпечити охорону. Канун є «законом від Бога». Він надзвичайно поширений в Албанії і його дотримуються значно суворіше, ніж писаних законів. Щоденно в Албанії вчиняється дуже багато вбивств на підставі Кануну. Вбивці не бояться поліції, вчиняють вбивства серед білого дня на очах в інших людей, перехожих і навіть не намагаються втекти від поліції. Їх засуджують, але Вендету продовжують їх діти, брати тощо.
От такий от фільм.
З одного боку, можна сказати – варвари. Але нам цього просто не зрозуміти. Ми виросли в іншому середовищі, з іншими традиціями, з іншою культурою. Для них це вважається нормальним. Для них – це справа честі. Ганьба сім’ї, яка не змогла помститися за вбитого.
А з приводу нормальності – то це дуже суб’єктивна категорія. Трохи більше 60 років тому «нормальні» християнські європейські народи палили мільйони людей в п’єцах Аушвіца, розстрілювали мільйони в Катині, таборах ГУЛАГу. Та й 10 років тому представники «нормальних» народів вистріляли пару тисяч людей в Сребреніці тільки за то, що вони були іншої національності та віри.
Рік тому в Варшаві я розмовляв з Мареком Новіцкім – польським адвокатом, правозахисником, колишнім Омбудсменом ООН в Косово. Він розповідав про подібну Вендету, яка мала місце в Косово (населене, в основному, албанцями) і в якій він намагався бути негоціатором. Так от, успіху в негоціаціях він теж не досяг. Така от сила звичаєвого права.
