(Цей допис висловлює особисту позицію автора і не претендує на абсолютну істину)
Львів, звичайно, унікальне місто. Іншого в Україні такого немає. Однак, ця унікальність є, можна так сказати, "місцевою". В Європі є багатото "європейських" міст з подібною архітектурою. Львів також є туристичним центром. Це теж беззаперечно. Однак, погляньмо, хто складає основну масу туристів у Львові? Це поляки, які мають безвізовий вїзд в Україну і яких мучить ностальгія за Львовом - "польскім міастем". Багато з них це потомки поляків, що народились та жили у Львові і вваждають справою честі відвідати це місто.
Однак, давайте поглянемо, що таке Львів сьогодні.
Більшість всієї архітектури, яку ми маємо і якою так пишаємося, побудована на переломі 19-20 століть, під час австрійського панування. В міжвоєнний період у Львові 51,7% населення були поляки, 29% євреї, а решту (це близько 20%) становли українці та інші національності. Під час війни були знищені євреї, а після неї виселені поляки, які, в основному, осіли у нинішньому Вроцлаві. Сьогодні Львів далеко не той, який був до 1939 року. Він змінився, змінились люди.
Що ми маємо у Львові?
По-перше, архітектуру, заради якої приїзжає більшість туристів, і яка знаходиться в жахливому стані: сірі, облізлі стіни будинків, які часто знаходяться в аварійному стані, запах каналізації, в основному, весною, коли сходить сніг, від якого вивертає тощо.
По-друге, розбиті дороги, більшість яких навіть під час ІІ світової війни були, мабуть, в кращому стані. Тут слід зауважити, що це проблема не лише Львова, але й всієї України.
По-третє, бездарну владу, яка не може організувати навіть елементарне приведення міста в порядок.
По-четверте, примару Євро-2012, яка висить над Львовом і яка вселяє надію на покращення інфраструктури та всього переліченого вище, однак, згідно українських реалій, у нас вміють про...ти навіть все найкраще.
По-пяте, жахливий громадський транспорт, в якому щоженна подорож стає справжньою мукою.
Раді справедливості, слід зазначити, що перелічені вище проблеми характерні не лише для Львова, але й для всіх інших українських міст. В цьому плані Львів не є унікальним.
Отже, підсумовуючи викладене, що ми маємо?
Львів, як такий, втратив свою унікальність. Він нічим не відрізняється від інших українських міст: Харкова. Дніпропетровська, Одеси тощо. Залишилась лише примара того старого Львова, яка часто розігрується на туристичній карті. Львів втартив душу, залишився лише кістяк.
І так, знову про аквапарк. Настав цей доленосний момент, коли я зміг омити свої недостойні ноги у Водах Прекрасного Аквапарку «Пляж», що у Львові по вул. не знаю якій біля готелю «Супутник», нового ЦУМу, базарчику, навпроти супермаркетів «Сільпо» та «Арсен». Намагатимусь порівняти цей Аквапарк (вибачте, інакше як з великої букви це слово писати не можу) із іншими відомими мені аквапарками, в яких я був (а їх не так вже й багато, всього два: один у Кракові, другий у Варшаві, хоча, те, що є у Варшаві навіть аквапарком назвати язик не повертається).
Відкриття Аквапарку у такому сухопутному місті як Львів подія не з рядових. Хоча б тому, що у нас немає своєї Вісли, з якої можна було б черпати воду в необмежених кількостях. Але, хоч мало хто в це до кінця вірив (і Ваш покірний слуга теж думав, що погаласують та й забудуть), сталося. 8 серпня 2008 року відбулось урочисте відкриття. Я там не був тому не знаю, що там відбувалося. Вдалось попасти в цей Заклад лише сьогодні, після обіду 13 серпня.
Перше, що вражає, це ціни. Вражає, так би мовити, приємно, порівняно з європейськими аналогами, але, як то кажуть, не обійшлось й без української жадібності. В будний день з 10.00 до 22.00 ціна квитка на 1 год. коштує 25 грн. – 25 грн., 2 год. – 35 грн., 3 год. – 50 грн., повний день – 80 грн. Ціна з 7 год. до 10 год. нижча. Крім того, є знижки для студентів. У вихідні та святкові ціни дорожчі. Детальніше із тарифами можна ознайомитися тут. Наприклад, в Кракові 2 год. в будний день коштує в районі 30 зл. (62-65 грн.) проти наших 35 грн. Тобто. Так би мовити, ціни справедливі.
Оплачуєш при вході в аквапарк за бажаний час, отримуєш браслет, з яким потім повинен вийти (як і в інших аквапарках). За перевищення оплаченого часу плтив по тарифу 1 грн. – 1 хв. Як на мене, такий тариф, який в 4 рази перевищує «нормальний» тариф, видається трохи перебільшеним. Крім того, у Львові джакузі входить в платну зону і оплачується по тарифу 1 грн. за 1 хв., незалежно від вибраного часу. В усіх відомих мені аквапарках, джакузі знаходяться в загальній зоні і їх користування входить в обраний пакет (видається, тут відіграла роль українська жадібність).
Роздягальна стандартна, аквапарківська. Із роздягальні через душ входиш в зал. Вразило те, що не зважаючи на невеликий термін експлуатації Аквапарку, половина душових вже не працювала (Львів!!! Це Вам не Ваш грьобаний Краків чи Варшава із Віслою, трясця йому. Це наше Славне, Європейське Місто!!!).
Аквапарк складається, в принципі, з 3 зон. Одна з них повністю виділена під 50-метровий басейн. Басейн класний, глибокий. Кажуть, у Львові єдиний такий. В Кракові, до речі, басейну в аквапарку немає, але зате такий де басейн є у Варшаві. Але й тут не обійшлось без львівської екзотики. В басейні можна плавати лише в шапочці (до речі, у Варшаві всі плавали без будь-яких шапочок). Хто не взяв (забув, не знав) із собою шапочку, не біда. Її можна придбати в Аквапарку всього за 25 (!!!) грн.
В наступній зоні Ви зможете знайти різні водні масажі: знизу, зверху, збоку і т.д., а також дитячий басейн, де, в принципі, дітям буде де похлюпатися та погратися (в Кракові така зона теж є, а у Варшаві я її не бачив, хоча там весь аквапарк якийсь дитячий).
І нарешті, в третій зоні гірки!!! У Львові, так як і у Кракові, є три середні гірки та одна маленька в залі, а також чотири велииииикі гірки, що виходять з вежі. Хоча, у Львові є свої особливості. Ні в Кракові, ні у Варшаві не можна кататися з гірок на спеціальних колах. У Львові така можливість є. При цьому, існують кола 2 видів: одно- та двомісні. Спускатися на колах можна лише з спеціально визначених гірок, при цьому, з тих гірок не можна спускатися без кіл. Це для мене новина. Гірки, що виходять з вежі подібні до Краківських, хоча, як на мене, менш екстремальні (в Кракові то було шось!!!). З двох з них можна спускатися в колах, а з двох без цих кіл. В гірках, що виходять з вежі, існують певні недопрацювання в синхронізації спусків. Є світлофор з червоним та зеленим світлом, але коли я вперше спускався, на виході догнав свого попередника (хлопця, який виїхав перед мною), в’їхав йому в спину та ми вдвох звалилися в басейн (от не повезло хлопцеві).
В принципі, синхронізація спусків це безпека і, видається, адміністрація Аквапарку мала б подбати про це, щоб люди не повбивались на цих гірках.
Але синхронізація – це не єдиний недолік Аквапарку. Як то кажуть, у нас вміють спаскудити будь-яке найкраще починання (або, принаймні, підпаскудити його). Місцями криво плитка лежить, місцями десь вода підтікає, місцями сходи заржавіли, місцями драбинка, що веде з басейну поламала (хоча, повторюю, аквапарк працює менше тижня). Мабуть, використовували дешеві китайські матеріали. Тобто, в Україні, як то в Україні.
В загальному. Враження від відвідування Аквапарку хороші. Звичайно, не без недоліків. Але, у Львові це новина і тому ми лише вчимось будувати Аквапарки! Надіюсь, що власники зауважать ці недоліки та постараються усунути їх. Загальна оцінка – 5 з мінусом в п’ятибальній системі.
P.S. Свіжа новина: "Динамо" Київ - "Спартак" Москва: 4-1. Ми їх взули! І це на їх території!
