Без коментарів

Українська (і не тільки, швидше, словянська) традиція виражена математичною кривою. Оригінальний підхід.

Звільнююча на 2 тижні

Нарешті збулась мрія ідіота, з якою жив ще із студентських років. Можна сказати, став майже щасливим. Крім радості відчуваю легке тремтінням в душі перед Великим Невідомим. Причина цього проста і банальна: в одній кишені лежить паспорт Вірного Сина Неньки-України з Шенгенською візою на 15 днів, а в другій - квиток на літак до Амстердаму. Ще десь на курсі 2-3 придумав собі що хочу поїхати в Амстердам попити кави у спеціально відведених для цього магазинах. І заодно подивитися як ростуть тюльпани. Ніби в нас немає кави і тюльпанів. А може придумав це пізіше, а потім придумав, що придумав це студентом? Не памятаю. Але це, в принципі, не важливо. Відчуття таке, наче тебе випустили з тюрми на 15 днів відпустки за хорошу поведінку, після яких ти добровільно повинен повернутися назад. Або в армії дали позачергову відпустку за зразкову службу. Мабуть, приблизно так почували себе герої мультфільму "Мадагаскар", коли втекли із зоопарку. Ги. Цікаве відчуття. Із того всього зробив 2 висновки.

Висновок 1. Фігового кольору у нас паспорт. Якось він примушує себе почуватися в посольстві чи консульстві будь-якої європейської країни так, ніби ти злодій чи жебрак і просиш в них Високого Дозволу побути на території їхньої Держави і вкусити кусочок їхнього Смачного Пирога. При цьому, відразу на тебе дивляться як на потенційного емігранта, злочинця та трутня, який тільки про те й мріє, щоб не повернутися із їхнього Щасливого Краю і всіма можливими шляхами захишитися там назавжди. Принизливе відчуття. При тому всьому, що самий бідний жебрак-поляк, яких в Польші теж хватає, і не менше як у нас, може взяти свій "довуд особісти", сісти в автобус чи на потяг і їхати до самого Ліссабону без жодних віз, дозволів, страхівок і т.д. І щось ніхто не боїться, що скоро, наприклад, вся Ірландія буде польською говорити.

Висновок 2. Є на Планеті Земля люди, яким ведеться ще гірше. Наприклад, брати-білоруси. Мало того, що вони платять за візу 60 євро (для українців - 35 євро), так строк видачі візи у них ще довший, бо для них посольство проводить якісь "консультації". З чим це повязано важко сказати, мабуть перевіряють прохачів віз на причетність до роботи в білоруських спецслужбах.

У всій тій ситуації дивує позиція української влади, яка вже протягом 2 років запрошує усіх громадян Євросоюзу до нас без жодних віз в той час, коли для нас Європа закривається все більше і більше (наприклад, у звязку з недавнім приєднанням до Шенгенської зони братів по колишньому соц. таборі). Тут, чомусь, не спрацьовує один з основних принципів міжнародного права, а саме принцип взаємності.

Але, як то кажуть, не все так погано. Ось, уже для нас відкрили Парагвай (про Парагвай див. нижче). Як обіцяв нам наш Міністр закордонних справ, Україна намагається (!!!) почати переговори про безвізовий режим для громадян України для вїзду в країни Євросоюзу. І, як він надіється, такі переговори закінчаться у 2012 (знов !!!) році. До Євро 2012. Я розумію "...намагається ввести..." або "...почала переговори про введення..." А от як це "...намагається почати переговори..."? Таке враження, що ми просимо на колінах навіть про те, щоб з нами поговорили. А може дарма ми ядерну зброю віддали?

Right Said Fred через 15 років

"I'm too sexy" - це пісня виконана Британським тріо "Right Said Fred". Оригінальна версія з 1992 року на протязі декількох тижнів займала топи всіх хітпарадів. Мені в свій час ця пісня дуже подобалась. Через 15 років (в 2007 році) вийшов ремікс оригіналної версії, який, як на мене, незважаючи на вже не нову тему, звучить краще. Це ж можна сказати й про кліп. Зрозуміло, техніка не стоїть на місці та й соліст здобув більше досвіду... А яка версія більше подобається Вам???

Оригінальна версія 1992 року

Ремікс 2007 року

Вроцлав

Вроцлав - дуже гарне місто на південному заході Польщі з населенням 640 тис. До закінчення ІІ світової війни місто належало Німеччині. Після війни, внаслідок Ялтинської зустрічі, відійшло до Польщі. Все німецьке населення було виселено на захід, а місто заселено поляками зі Львова та інших міст східної Галичини, а також частиною українців із східної Польщі.

Твори мистецтва у Вроцлаві знаходяться просто на вулиці. В цій композиції складається враження, що люди заходять під землю, а з другої сторони вулиці виходять на поверхню.

Гномик - символ Вроцлава.
Вибачення - шлях до поєднання.

В 1946 році професорсько-педагогічний склад Львівського університету майже в повному складі перебрався до Вроцлавського університету.

Памятник польському поетові, письменникові Олександру Фредрі, який до 1956 р. стояв у Львові, на пр. Шевченка (на місці, де зараз стоїть памятник Михайлу Грушевському), а потім був перевезений до Вроцлава.
Більше фоток з Вроцлава можна знайти тут

Wrocław

Новина!

Ура! Ура! Ура! Новина, що не може не тішити. 5 березня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України № 145 затверджено угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Парагвай (!!!) про скасування візового режиму. Славну Постанову можна знайти тут, а текст Угоди тут. Ну що ж. Парагвай - вже не Африка і навіть не СНД, але ще й не Європа. Далеко не Європа. Цікаво, скільки Вірних Синів Неньки-України відвідує Республіку Парагвай щорічно. Хоть десяток набереться? Та й знаходиться той Парагвай в чорта на кулічках. Вартість квитка (думаю, не менше 2000 американських гривень) компенсує всю радість відсутності клопотів з отримання візи. Так що у відпустку туди навряд чи поїде середньостатистичний Іваненко. Що ж. Хочеться вірити, що позитивний приклад Уряду Республіки Парагвай наслідуватимуть ближчі сусіди України. Хоча, віра як і надія, вмирає останньою.

Варшава

Варшава - гарне місто. Мені подобається. Тут декілька фоток з останньої поїздки до Варшави

Варшавський Університет

Одна з вуличок Старого Міста. Цікаво, що під час війни Старе Місто, як, в принципі, і вся Варшава, було повністю зруйновано. Після війни за старими планами, фотографіями, картинами було відбудовано.

Теж Старе Місто
Сиренка - символ Варшави
Вечірня Варшава. Вид з вікна 11 поверху.

Більше старих та нових фоток з Варшави можна побачити тут

Warsaw

Heads or tails? You choose

by N. Senko

Have you watched the ceremony of giving Oscars? No? You should. You should watch it at least because of the film “No country for old man” directed by Joel and Ethan Coen. It got four statues. And believe me it is worth of it.
“No country for old man” is based on the novel by Cormac McCarthy. The title of this film was taken from the first line of the poem “Sailing to Byzantium” by William B. Yeats (1865 – 1939). This film is a story about three men.
One of them – Llewelyn Moss – finds a lot of dead bodies and a bag with 2 million dollars in it in the desert. He takes this bag and it is his mistake because this is mafia’s money.
Second of them – Anton Chigurh – professional killer sent to take this money back by mafia. Anton is a really crazy man who kills not only for money but for pleasure. He kills almost everyone who he meets. Often about someone’s life decides a coin dropped by Anton. He gives a “chance” for his victims to choose heads or tails. He has his own plan to keep this money for himself. That is why Anton kills even the mafia’s boss who hired him.
And the third of them – Ed T. Bell – a sheriff of small provincial town where Llewelyn lives. He is an old man who is going to retire. He tries to catch Anton and safe Llewelyn’s life but is not succeeded in it.
“No country for old man” is a film with pretty cruel scenes. You will not find great love, brave sheriffs or policemen, noble heroes. This is simply a piece of life which overfly by us during two hours. Dialogs do not have any philosophic meaning. They are just conversations of simple people. There is not much music in this film and it makes the impression of reality like you are watching a documentary film. At first it is pretty hard to understand the item of the film but then you understand this is an idea of the authors.
This film does not have any weak sides. At least I have not found them. The acting, the script and the production seems to be perfect.“No country for old man” is a film which you can watch several times and the more you watch it the more you understand it and like it. You really must watch it.