Дещо про кризу, український автопром та мерседеси

Новина дня: Порошенко та компанія пропонують підвищити ввізне мито на імпортні автомобілі з 10 до 25 %. Нагадаю: не так давно Україна стала повноправним членом СОТ. В звязку з тим, уряд змушений був знизити ввізне мито на імпортні автомобілі до 10%. Це призвело до деякого здешевлення імпортних (та й вітчизняних) автомобілей в Україні, причому, не лише нових. Однак, сьогодні Порошенко бажає за рахунок середнього класу продовжити реанімацію рахітного викидня, який називається "українським автопромом". Давайте розберемся, що таке український автопром. Це, в першу чергу, АВТОЗАЗ, який колись, якщо Ви памятаєте, випускав "чудові" автомобілі "Таврія" та "Славута". Тепер залишилось лише складання імпортних марок автомобілей, таких як "ДЕУ", "Шевроле" тощо. Це також корпорація "УКРАВТО", яка виготовляє (вірніше, складає) російські автомобілі (мейд ін Юкрейн), хюндаї, та автобуси БОГДАН (теж, до речі, не українська марка). ЦЕ ще пару виробників меншого гатунку, які теж займаються, по суті, складанням автомобілів імпортних марок. Тобто, підсумуймо, української марки автомобіля, який би вироблявся від А до Я в Україні не існує. По суті, це купка людей (приблизно, чоловік 100), які є власниками та акціонерами цього так званого автопрому.

З середини 90-х років держава дбає як ні про що більше про благополуччя українського автопрому. Дбає таким чином, що збільшує ввізні мита на імпортні автомобілі. В звязку з цим, маємо "дивну", якщо не сказати більше ситуацію. В дежаві, де рівень життя один з найнижчих в Європі (це про нас), вартість автомобілів (як нових. так і БУ) одна з найвижчих в Європі. Лише у нас 20 з лишнім літня Джета може коштувати 6000 доларів США! Нормальна людина, тобто, середній клас, купуючи автомобіль змушений переплачувати тисячі доларів, щоб по суті утримувати ту групку людей, які є власниками автопрому.
Із вступом в СОТ зявився деякий просвіт: імпортне мито знижено і це стало відразу відчутним на вартості нових автомобілей. Навіть різкий скачок долара на 30% в останній місяць не призвів до подорожчання автомобілей в гривнях. Особисто в мене це вселяло оптимізм. Однак, "не довго музика грала", не довго тішився народ. Інфляція, підвищення курсу долара, а також підняття мита на 15 % може призвести до того, що ціни автомобілей піднімуться в 2 рази в гривневому еквіваленті.
А тепер про Мерседеси. Цікаво знати, чи Порошенко, власники автопрому та інші особи, які будуть приймати рішення про підвищення мита їздять на "українських" автомобілях? Якщо вони так дбають про автовиробника, чому ж не покажуть нам, люмпену, на власному прикладі любов до всього українського?
Економіка, як і природа, керується законом: слабі, не конкурентні види вимирають, на їх місце приходять нові, конкурентноздатні види. Особисто я не проти, щоб український автопром нарешті вже "спочив у Бозі". Він й так не має шансів на повноцінне існування. Це дитя калічне і конає вже 16 років. Дайте йому спокійно ПОМЕРТИ!!! Тим більше, що його існування (життям це назвати не можна) підримують штучно, за наш з Вами рахунок. Краще їздити на дешевих, але імпортних автомобілях, чим на дорогих, але українських.

Фраза дня

Фраза дня: "The Planet is fine. The people are fucked".

Б. Обама - президентом США

Сьогодні зранку стали відомі результати виборів Президента США: ним став сенатор Барак Обама. Ця подія визначальна. Визначальна, перш за все тим, що президентом вперше в історії країни став чорношкірий кандидат.

Біографія Обами вражає. Він виріс із сина кенійського емігранта до президента наймогутнішої країни в світі. Обама народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу (штат Гаваї, США). Його батьком є імігрант з Кенії Барак Хусейн Обама-старший, а мати Анна Данам - американка з м. Вічіта (штат Канзас, США). Батьки познайомилися в Гавайськоому університеті, де Обама старший навчався як іноземний студент. В подальшому батьки розійшлися, Обама старший закінчив докторантуру Гарвардського університету, після чого повернувся в Кенію. Мати Барака вийшла заміж за індонезійського студента і разом з Бараком переїхала жити в Джакарту (Індонезія). Там Обама-молодший навчався до 4-го класу, пілся чого його відправили проживати до батьків матері в Гонолулу. В 1982 році в автокатастрофі в Кенії помер батько Обами, а в 1995 році від раку померла мати. В 1983 році Барак Обама отримав ступінь бакалавра політології, закінчивши Колумбійський університет у Нью Йорку. У 1988 році поступив на юридичний факультет Гарвардського університету. Під час навчання був обраний першим чорношкірим Президентом часопису "Гарвардського правничого ревю". В 1991 році Обама закінчив Гарвардський університет та переїхав в Чікаго, де розпочав працювати в NGO. Кажуть, вже тоді він поставив собі за мету стати Президентом США.
В 1996 році Обаму обрано до сенату штату Іллінойс. В 2005 році - Обама стає сенатором США.
Кенія. Батьківщина батька Обами. Декілька років тому тут після фальсифікації на виборах почалась різанина між двома сновними народами, що населяють Кенію. Загинуло тисячі людей. Сьогодні - Обама - це та людина, яка обєднала цю бідну африканську державу, виступила гарантом миру. Під час передвиборчої кампанії та виборів по всій державі розвішані американські прапори. Усі кенійці, незалежно від національності, моляться і просять Бога (чи то Аллаха) про те, щоб Президентом став ЇХ Обама. Їх мрії збулися. Вперше Президентом США стала людина, батько якого є виходцем з бідної африканської держави. Уявляю, що сьогодні там відбувається. Цікаво, я коли Президентом США стане виходець з України?
Імя Барака Обами асоціюється із словом "вперше": вперше Президентом США став чорношкірий, вперше - син іммігранта, вперше - виходець із бідної африканської країни.
Голосуючи за Обаму - американці проголосували за зміни. За зміни у внутрішній та зовнішній політиці. Обама - політик нової генерації: молодий, активний, з баченням необхідних реформ.

Виставка котів у Львові

Днями, 1-2 листопада 2008 року, в приміщенні Львівської ветеринарної академії відбулася міжнародна виставка котів. Такі виставки у Ветеринарній академії відбуваються щорічно.
Мені довелось потрапити на цю виставку лише на другий її день. Незважаючи на те, що час, відведений до виставки, підходив до завершення, народу було дуже багато. Коти приїхали з різних куточків України, Росії та Польщі. Я нарахував десь приблизно 10 різних порід котячих. Були навіть маленькі котята.
Враження в цілому позитивні, але видається, що місця для проведення виставки було досить мало. Клітки стояли одна біля одної, біля них було дуже багато людей, так що не до кожної можна було пропхатися. Від цього натовпу коти поводилися агресивно та деколи виявляли своє невдоволення досить активно. Ще б пак! Вас би на два дні закрили в клітку та показували всім під ряд. Організаторам, мабуть, слід було б розглянути можливість проведення виставки в більш великій залі.
Але в цілому, враження позитивні.
Нижче декілька фоток котів з виставки.

Були на виставці навіть такі кішки.
А ще там був кіт (чи кішка) який тащився від чіпсів.

1984: big brother is watching you

by Mykola Senko

1984 is a fantastic novel by George Orwell (Eric A. Blair). It is the most impressive book I have ever read. It is about human, about system, about love and about desire to be free, to have a choice. G. Orwell tells us a story about a man who lives in imagined dictatorial society of future (it has to be said that the book was written in 1948). This society allows you to act, to think, to speak only proper things. The plot takes place in 1984 in London which is a part of a big totalitarian state Oceania. Oceania consists of North and South America, Great Britain, South Africa, Australia. Besides Oceania only two states exists in the world: Eurasia and Eastasia. There is a war between these states constantly because “war is peace”. All people of Oceania are under control. They are being watched by “big brother” through special screens which are situated in each room, each building. The main character of the novel opens another world for himself: he falls in love with a girl who tries to think independently. It has to be said that there is no place for love in such a society. Love is a irrational feeling and people who are in love sometimes do “strange things” . There is no place for “strange things” in the society. This novel shows us an underground struggle of two humans against the system. They lose. Of cause they lose. They have no chance to win. The system is very cruel to them. The same as with other dissidents. They are tortured to make them think properly, to love the system, to love big brother, to be obedient. And only then they are killed. They die as real citizens of their country with faith in it.

The main character, Winston Smith, is a simple man who works for the Ministry of Truth which rewrites history. He goes to work every day, he does not do anything prohibited, he just lives his ordinary life. Until he meets a girl Julia. Julia looks like any ordinary girl. But inside she is an intellectual rebel against the Party. She reads prohibited books, she owns prohibited things, she thinks prohibited thoughts.
The book is pretty hard to read. Orwell brings in a lot of new words for example Ingsoc (the ideology of the totalitarian government of Oceania), Minipax (Ministry of Piece), Minitrue (Ministry of Truth), Miniluv (Ministry of Love). This is a science fiction and Orwell was succeeded in predicting a few technical gadgets, for example screens which are situated in every house.
This books is worth reading. I think that everyone of us will find something interesting in it. This novel is sort of book which makes you think.

Doesn't it remind you anything?

Деградація!

Ось провів критичний аналіз свого блогу. Що зясувалось:
По-перше, на початку ведення блогу писав набагато частіше.

По-друге, більш ранні дописи видаються якіснішими та цікавішими. Принаймні, їх можна назвати дописами, оскільки та крім фото або відео ще якийсь текст бував. Зараз впадло. Текст це ж думати треба!!! А думати не хочеться. Краще вставити код з YouTube дописати щось кумедне (типу, який прикольний фільмець) і тішитися, що виконав свій моральний обовязок на два тижні наперед.
От би взяти приклад з мого віртуального друга SHRAJKA. Що не допис, то якась думка. Більш менш глубока. Такі дописи цікаво читати (тому я і хожу на його блог). Цікаво, чи ходить хтось на мій щоб почитати? Чи лише випадково залітає?
Та ну його, дістало все.
Криза творчості.
Нескінчееееенннннааааааааа............
От, поїхати б в Парагвай. Там віз не треба Можна відірватися класно. Асунсьйон - одна з найдешевших столиць світу. Ото б фоток наробив!!!!!
А ще б в Штати...
От може б івражень би набрався, і понаписував щось.
Хоча хто його зна. Он, після двотижневої подорожі Голландією та Бельгією хватило на дві сторінки про Амстердам написати. І то нецікаво. Не те що NODDEAT. Читаєш як він пише про Копенгаген, і так як би там сам був.
Мда, криза.....
А чи її колись не було?

Mankind Is No Island

Mankind Is No Island (Людина не острів) - короткометражний фільм (3 хв. 30 сек.) знятий на відеокамеру мобільного телефону режисером Jason van Genderen. Цей фільм отримав головну премію у розмірі 20 тис. доларів США на фестивалі Tropfest 2008 у Нью Йорку. Бюджет фільму складає 57 дол. США (мабуть, на пиво для акторів та режисера після тяжкого знімального дня), фільм знятий у Сіднею та Нью Йорку. А загалом, фільм дуже класний. Насолоджуйтесь!