My place in NY

Будинок, в якому я прожив чудових 9 місяців в Нью Йорку, виглядає саме так:

Переглянути більшу мапу
Фото взято з бездонних ресурсів Гуглу під час подорожі Гугломапами.

Cops

В Пуерто Ріко, що є вільноприєднаною територією США з 4 міліонним населенням, FBI провело масові арешти місцевих поліцейських, які підозрюються в наркоторгівлі, сприянні переправленню наркотиків дальше в США, а також в торгівлі зброєю. Арештовано від 60 до 100 поліцейських (і це на 4 млн. населення!!!).
Круто!. Палермо відпочиває!

Амерікан Едюкейшн

Переглядаючи місцеву газету натрапив на ось цю рекламу

Мабуть, не ту освіту я обрав...

MTA Rules

Одна передача по телебаченню заставила задуматися. Передача була про правила в Нью Йоркському метро та про те, як їх люди порушують.

Один чоловік з соловїним прізвищем Atamaniuk їхав ввечері в метро. В вагон зайшов бомж, який сів на єдине вільне місце: біля цього чоловіка. Чоловік посидів декілька секунд, встав і так як в вагоні вільних місць більше не було перейшов в сусідній вагон (в Нью Йоркському метро двері між вагонами відкриті, на відміну від українських метр). Так чталось, що в сусідньому вагоні їхав поліцейський. Результат - штраф в 100 баксів (не можна переходити між вагонами незалежно від того чи поїзд стоїть чи рухається).
Історія 2. Дівчинка поспішала по справам, просвайпила свою безлімітну карточку (особливість карточки безлімітної в тому, що її можна просвайпити лише один раз в 10 хвилин. Це що більше ніж одна особа не користувалась однією карточкою) і спробувала пройти. По якимось причинам турнікет не відкрився. Вона просвайпили ще раз, турнікет їй сказав: Just Used. Біля кожного турнікету є емердженсі вихід, яким можна вийти з метро, але не можна зайти в метро. Коли виходиш через цей вихід, включається сигналізація. Цим виходом дозволяється користуватися лише в екстримальних ситуаціях. Так от, дівчина трохи постояла, хтось виходив, відкри емердженсі вихід, вона зайшла в метро. Штраф - 100 баксів.
Історія 3. Жіночка середніх літ їхала в напівпустому вагоні і тримала свою сумку на сусідньому кріслі. В вагон зайшов поліцейський. Штраф-100 баксів. Правило: один чоловік - одне місце. І не їбе!
От так дивився і думав. За пару місяців що я тут я раз 20 користувався емердженсі виходом (виходив через нього), кожен день їзджу з рюкзаком на сусідньому кріслі і ще ні разу не переходив через вагони. Блін, так і нарватися можна. 100 баксів кишеню не обтяжують. Треба міняти підхід до життя. А правила варто почитати.

Washington DC

В цю середу повернувся з Вошінгтона ДіСі. Писати впадло тому будуть лише фотки. Файно було. Дякую Свєті, Генадію та пану Ігору за гостинний прийом.

Philadelphia

В дитинстві Філадельфія та Флорида мені звучали зовсім одинаково і я чесно кажучи думав що це одне й теж. Тепер я знаю: це абсолютно кардинально різні речі. В Філадельфії холодно - в Флориді тепло. В Філадельфії я простудився, в Флориді я б ніколи не простудився, ну хіба що би випив бочку холодного пива. Філадельфія близько від Нью Йорка, Флорида далеко від Нью Йорка. Філадельфія місто, Флорида Штат. В Філадельфії я був на Thanksgiven, в Флориду я поїду на Різдво. Ну, короче, Ви поняли: Філадельфія і Флорида різні речі.

Так от, пост буде про Флориду, ой, тобто про Філадельфію, соррі. Писати багато не буду бо мене тошнить від довгих постів. Уявляю, як Вам впадло їх читати.
Чим "прімєчатєльна" Філадельфія, тобто Флорида, ні, Філадельфія (обіцяю, це був останній раз):
1. Найголовніше. Філадельфія - перша столиця США. Саме тут біли підписані Декларація про Незалежність (1776 рік) та Конституція США (1787 рік). При цьому, Декларація про Незалежність та Конституція США були підписані в одному й тому ж самому будинку, який називається Independence Hall. Виглядає цей будинок ось так
До середини я потрапити не зміг, оскільки всі білети були вже роздані (так, так, роздані, а не продані, оскільки вони роздаються безкоштовно і їх мета регулювати кількість відвідувачів, що не постраждала будівля і все що в ній), але зміг сфотогрфувати вікна в зал, де була підписана Конститутція та Декларація (що це саме ці вікна пояснили знаючі люди). Вікна виглядають ось так
2. Саме в Філадельфії як в першій столиці діяв перший Конгрес та перший Верховний Суд.
Будинок Конгресу ззовні виглядає приблизно так
Конгрес як і тоді так і тепер складався з 2 палат: палати представників та Сенату. Сенату засідав на другому поверсі тут
А палата представників на першому поверсі тут
Умови, як бачите, майже аскетичні. Ніяких тобі кнопок голосуваня, буфету, курилки, табло та всякої іншої фігні без якої собі неможливо уявити тяжке життя сучасного українського депутата.
Верховний Суд США розміщувався ось в цьому будинку.
В середині зала засідань виглядала ось так:
Ось ця маленька територія перед суддями - місце підсуднього або відповідача, який весь час протягом всього процесу змушений був стояти з поваги до Справедливості!!!
3. Крім цього, в Філадельфії є Дзвін Свободи. Цей дзвін - символ американської незалежності такий як і Орел чи Конституція. Він був вилитий в 1752 році і активно використовувася амриканськими борцями за незалежність а потім аболюціоністами в своїх цілях, збирав людей тощо так потім і став національним символом. Виглядає цей звін приблизно ось так
Не можна не помітити на ньому характерну тріщину. Історія її виникнення така: Спочатку зявилась малееееесенька тріщина. Дзвін поремонтували і визнали гідним для подальшої експлуатації. 22 лютого 1846 року його повісили на вежу і він мав дзвонити в честь Дня Народження Дж Вашінгтона. Тут то й зявилась ось ця велика тріщина, яка зробила дзвін негідним для подальшого викристання за своїм прямим призначенням. З того часу він працює лише як реліквія.
4. Ще тут знаходиться музей героїзму. Музей як музей, нічого особливого, якби не одна цікава деталь: Там є так звана "дошка тиранів", на якій почьотне місце займая наш з вами сасєд Аляксандр Лукашенка. Виглядає він приблизно ось так
5. Ще тут діже прикольний City Hall - Ратуша по-нашому. Як і кожна ратуша - цей Хол має свою вежу, на якій стоїть величезна статую засновника Штату Пенсильванія - Вілліам Пенн. Виглядає та статую приблизно так
На цю вежу можна піднятися, що я і зробив. Вид звідтам безподобний. Приблизно такий
6. А ще тут є оператор кабельного телебачення Comcast. Ну є й та є, що з того. А те, що у хмарочосі, яке є його офісом, в холі розміщений величеееееееееезний екран, на якому кожної години протягом дня відбувається безкоштовне 3D шоу. Окуляри Вам для того дійства теж видадуть безкоштовно. Виглядає той екран приблизно ось так
7. А ще тут колись проходили демонстрації за права геїв. І ніхто не стидається розмістити про це табличку
8. А ще в Філадельфії я бачив (не повірите) як негри грають в наперстки. Точно як в нас в 90-х. Такий же лохотрон, тільки англійською. Блін, почув себе як вдома. Дежавю якесь. Нажаль сфоткати побоявся бо я грубий і в мене був рюкзак тому бігати швидко не вмію. Так що без речових доказів. Мусите вірити мені на слово. Причому все те дійство відбувалось майже в самому центрі. І "точок" на одній вулиці було приблизно 4-5. Як і положено, біля кожної точки крутиться один типу клієнт який типу виграє і тим самим заманює перехожих зіграти, а позаду тусує 2-3 дюжих хлопця на випадок необхідності аргументів. Афігєть!!!! Простота - сестра геніальності!!!!
Ну, вроді би все про Флориду. Чи може Філадельфію? Ну, не важливо. Більше фоток звідтам дивитися тут

Chicago

Чікаго цікаве місто. Чисте, гарне і цікаве. Відчувається якісна і кількісна різниця з Нью Йорком. В порівнянні з Нью Йорком - Чікаго село, але елітне село, село красиве і таке, кіди хочеться приїхати ще раз. Чікаго не краще за Нью Йорк та не гірше за нього: воно просто інакше.

Чим же воно інакше? Ну, зокрема тим, що в Чікаго є 2 види метро: "El Train" від слова Elevated, яке виглядає ось так
та класичний Subway
На відміну від Нью Йорку, де метро може їхати то під землею, то наверху, в Чікагу одна й та ж лінія може їхати або під землею, або наверху
Також, там є НДІ, в якому вперше в 1942 році отримана контрольована ядерна реакція (або щось таке), який виглядає ось так
Тут також є будинок, в якому жив Обама до того як став президентом США. Будинок побачити важко, тому що вулиця, де він знаходиться, закрита і охороняється
а з іншої вулиці фото можна зробити лише з вікна екскурсійного автобуса, якому заборонено в цьому місці зупинятися. The best what he can do - це їхати з швидкістю 5 км\год поки Ви з вікна робите фотки того самого будинку. Виглядає цей будинок ось так (там за кущами)
Ще в Чікаго є надзвичайно цікава скульптура, яка стоїть в Мілленум Парк і в народі називається "фасолинка"
Найвищий в США будинок
А також багато гламурних автомобілів
Також там багато гарних будиночків
Невелике озерце Мічіган
Та "вічно зелена" річка, яка колись впадала в це озеро, але оскільки в 19 столітті вона несла багато нечистот туди, уми того часу додумались змінити її течію і вона зараз тече навпаки: з озера в зворотньому напрямку
Крім того, тут є українська католицька церква
З російським орлом на люстрі
Як пояснили знаючі люди, церква була збудована під час 1-ої Світової війни як російська православна, а потім передана українській громаді
Трошки відео з Чікаго

Більше фоток з Чікаго тут

Megan's Law

Терміном "Megan's Law" в США називаються закони на федеральному рівні та рівні окремих штатів, які передбачають наявність у вільному доступі (в інтернеті тощо) інформації про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи (sex offenders). Обєм інформації та її зміст визначається законом кожного штату по-різному. Так, федеральний закон передбачає публікувати інформації лише щодо осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи щодо неповнолітніх осіб. Закон Штату Нью Йорк передбачає, очевидно, публікацію даних про всіх sex offenders. Назва Megan's Law походить в честь 7-літньої дівчиники Megan Kanka (на фото), яка була викрадена, згвалтована та вбита злочинцем. Цей злочинець спочатку був засуджений до смертної кари, а потім смертну кару в Штаті Нью Джерсі, де він був засуджений, скасували і він зараз відбуває довічне увязнення. Цей випадок породив дискусії з приводу того, що батьки та громадскість мають право знати хто з їхніх сусідів є сексуальним збоченцем і від кого їм слід захищати своїх дітей.
Інформація про таких збоченців в Штаті Нью Йорк, де я тимчасово мешкаю, є тут. Ввівши в пошук свій зіпкод, я дізнався, що в моєму районі проживає десь близько 7 Sex Offenders. З них один, ось цей дядько з прибалтійським прізвищем, проживає зовсім близько, в 3 хв. ходу від мого будинку.
Щодо злочинця доступна інформація з його імям та прізвищем, фотографія, домашньою адресою, датою та місцем народження, всіма фізичними ознаками (шрамами, татуюваннями тощо), датою вчинення злочину та статею, за якою його дії були кваліфіковані, коротка характеристика жертви (вік, стать), терміну засудження, номерами автомобілів, які записані на особу, описання злочину, відносини з потерпілим (потерпілою), зброя, застосування компютерної техніки, порноматеріалів. Тобто, весь розклад.
Існування таких законів є контроверсійним та дискутується. Деякі вчені прийшли до висновку, що такі закони не впливають на зменшення статевих злочинів, а їх виконання вимагає великих фінансових затрат (декілька мільйонів доларів в рік). Вони пропонують відмовитися від них. Викликає застереження таке вирішення питання й з боку дотримання прав людини (права на таємницю особистого життя тощо) хоча тут і є контраргумент: а як же з правами потерпілих. Тобто, собаки гавкають, а караван іде.

American meal

Як я вже зауважував в попередньому дописі, американці постійно щось жують. Зранку в метро дуже звично бачити американця, що жує якийсь пиріжок і запиває його кавою чи іншим напитком. Студенти на заняттях теж не стидаються жувати їжу і запивати. Більшість американців на роботу чи заняття їдуть з невеликими термосами, ємкість 400-500 гр, які є дуже популярними. Там можна залити гарячу каву чи холодний сок і він буде зберігати свою температуру довший час.
А ще в американців немає першого. Вони майже не їдять супів. Дуже важко перше знайти і в кафе чи ресторанах. Є шанси лише в закладах харчування національних кухонь. Шкода.
Однак, позитивом є те, що якщо ви приходите в будь-який ресторан, Вам наливають безкоштовно холодну воду з льодом і офіціант весь час слідкує, щоб склянка з водою була повною. В китайських ресторанах також безкоштовно до замовленої їжі дають рис. Тому, замовляти потрібно лише основне блюдо, а про гарнір там подбають.
В закладах харчування, ресторанах, кафе, а також деяких інших місцях, навіть не повязаних з харчування, прийнято залишати чайові (Tips). Розмір чайових коливається від 15 до 20%. При чому, це настільки поширено, що деколи коли Ви забули це зробити Вам можуть нагадати. В Європі такого немає. Класний обід в недорогому ресторані, навіть з тіпсами, обходиться в районі 10-12 дол. Принаймі, більше я ще не платив.
Поширений в нас міф, що всі американці їдять хотдоги, гамбургери та пють кока-колу. Неправда. Існує, звичайно, категорія люлдей, які харчуються в МакДональдсі, яле вона не значна, так само як і в будь-якій країні, де є МакДональдс. Більшість американців їсть нормальну їжу, не фастфуди.
В Нью Йорку є велика кількість емгрантів з країн колишнього СРСР. Саме тоу, тут є й магазини спецільно для них, де продавці розмовляють російською або українською мовами та де можна найти товари з Росії чи України. Так, наприклад, я вже писав, що купив українську сіль. Також, в цьому магазині є українське та російське пиво, але я його не купую, бо дома достатньо його напився. Тут віддаю перевагу бельгійському пиву Blue Moon чи Leffe. Всі сорта пива приблизно в одну ціну, плюс-мінус. Пляшка 0,33 л коштує десь в середньому 1,5 дол. Мексиканське пиво - повна люра. Чимось мені нагадує Жигулівське часів СРСР. Також, в таких магазинах можна купити нашу "сєльодку" та закрутки і соуси фірми "Чумак", "Кальве", "Торчин", а також інші українські продукти.
Сигарети тут коштують дорого. Пачка Мальборо десь в районі 10 дол. Однак, поштою можна замовити сигарети з іншого штату, тоді не платяться податки. В такому разі ціна в два рази менша: десь в середньому 5 дол. Добре, що я не курю.
В нашому університеті якщо відбувається якийсь meeting то завжди подають чай, каву, напитки , печеня, бутерброди. Тому, на meeting-и вигідно ходити. А ще, кожного вівторка відбувається факультетський ланч, на якому наукові працівники за обідом (шведський стіл) спілкуються на різні теми. Вартість участі у ланчі 5 доларів. Таким чином адміністрація факультету сприяє інтеграції працівників.
Крім того, в нас є буфет, де можна пообідати в середньому за 5 доларів. Готують там не погано. При цьому, тіпси залишати не треба.
Ну, вроді би все...

Американська кава

Тепер я розумію, чому в Америці всі пють каву з молоком. Відповідь дуже проста: американська кава - повна ЛЮРА!!! Пити її без молока просто не можливо. Молоко трохи перебиває її паскудний смак.
Взагалі, в америці немає культури споживання кави як в європі. Кава тут ніяка і подають її великими порціями. Ще більш-менш нормальну каву можна купити в Старбаксі. Старбакс - це такий собі кавовий фаст фуд. Приходиш, замовляєш відерко кави і йдеш. А ще в Старбаксі є ВайФай інтернет, тому тут можна посидіти. Кажуть, колись він був безкоштовний. Зараз платний. По моєму, 4 дол. година. Але якщо ти реєструєшся, то отримуєш 2 год. безкоштовно. Тому, можна реєструватися скільки завгодно.
А ще тут зовсім інша культура харчування. Американці всі щось постійно жують або пють: в метро, на роботі, на заняттях. При чому, цей процес перманентний. Тепер я розумію, чому ожиріння - найбільший бич США.

Living in New York: first steps

Це був найдовший день в моєму житті. Чому найдовший? Тому що доба тривала 31 год. Скажете не можливо. От якраз і можливо, якщо порахувати різницю в часі між Львовом і Нью Йорком.

Отже, як я вже писав, 28 серпня о 9 год. 5 хв. я вилетів нашими Славними Українськими Міжнародними Авіалініями до міста бойової слави Франкфурта на Майні. Мене проваджали друзі, які декілька днів до того обіцяли купити стінгер. Однак, потім вони порахували, що за цей стінгер їм прийдеться всім продати свої машини, а також офіс в оренду здати на 5 років вперед, а крім того, він може ще й промазати, то вирішили реалізацію ідеї зі стінгером поки що відкласти. Ну, принаймні до мого повернення.
Отже, до Міста бойової слави Франкфурта на Майні зі Львова летіти рівно дві години. Приземлились ми мяко, нас там чекала яскрава і сонячна погода. У Франкфурті памятають бойові подвиги українців. Там я надибав памятну табличку приблизно такого змісту: "Тут показав німецьким поліцейським своє місце Міністр вн*****ніх справ України Ю*** Лу*****". А той телефон, який він показував їм своє місце, тобто кидав в поліцейських, німці взагалі за скло поклали і показують як безцінний музейний експонат. У Франкфурті з митної зони мене не випускали (тримали в клітці як в зоопарку) і через годину з хвостиком, відстоявши дику чергу на реєстрацію, я сів в крісло літака славних американських авіаліній DELTAдо Нью Йорка. Переліт був довгим: десь приблизно 9 годин. Висідити стільки часу на кріслі не є справою звичною. Мобілками і інтернетом, звичайно, користуватися не дозволяли та й немає там ні мобільного звязку, ні інтернету. Дещо розважав невеличкий монітор на кріслі, на якому на власний вибір можна було поживитися багато фільмів, послухати музику, пограти ігри тощо (за цей час я майже чемпіоном став в ZUMA).
В літаку познайомився з молодим німцем, якому батьки спонсорували кругосвітню подорож на 9 місяців. Нью Йорк - це в нього перша зупинка, де він пробуде 5 днів. Мені б так поїздити.
Сам Нью Йорк виявився негостинним і прийняв мене дощем та туманом. Аеропорт Кенеді, куди прибув наш літак справді вражає. ВЕЛИЧЕЗНИЙ!!! Без сто грам в ньому не розберешся. Добре, що мене зустріли знайомі та відвезли додому.
Тепер я мешкаю в Брукліні, недалеко від Коніайленд, Брайтонбіч та інших популярних серед словянських емігрантів вулиць. Я орендую кімнату за 500 $. в місяць Це ціна не дуже дорога. так що з кімнатою мені повезло. В нас загальна кухня, туалет та ванна. Крім мене. в квартирі ще три кімнати, які орендують інші рашен спікін хлопці. Окрема квартира типу "студія" в цьому районі коштує, приблизно 1300-1500 $.
Речі. що здивували в Нью Йорку:
1. Величезні масштаби. Всі ми бачили, як виглядає Нью Йорк по телевізору. Але, повірте, в справжньому житті ці мастаби вражають.
2. Купа рашен спікінів на вулицях.
3. Мінеральна вода в них уся абсолютна не газована. Такого поняття як газована мінеральна вода немає. Принаймні, я ще не зустрічав.
4. Сіль українського (мейд ін Донецьк) виробництва у звичних нам упаковках в супермаркеті в центрі Брукліна. Ціна, правда, зовсім не українська: 1 дол. 40 центів за пачку. А ще, там було пиво "Оболонь" і чаї мейд ін юкрейн.
5. Ціна на бензин. Якщо їх галони перевести в наші літри, то виходить, що ціна 1 літра 95-го бензину коштує 70 центів. В Україні десь за 90 центів.
6. Дороги. Вони кращі, ніж в Україні, але далеко, далеко гірші ніж в Європі та Білорусі. А місцями вони навіть нагадують вул. Городоцьку у Львові. Але тільки місцями і не багатьма.
7. Дрібні гроші, тобто монети. нє, щоб як у нормальних людей понаписувати номінали монет на самих монетах, та ж ні. Крім 50 центів центами більше ніщо не називається. ну. ще 1 і 5 центів. Решта називається квотерами і даймами. І номіналів на них немає. Треба на око визначати, яка монета якого номіналу.
8. Американський пост офіс (пошта по нашому). Тут я наржався. Як в Україні. Приходиш і стоїш 2 години в черзі щоб відправити 1 листа. Ха!
Вчора я купив собі двоколесного друга. Велисипедом зветься. Ми з ним вже пів Брукліна обїздили, а сьогодні поїхали на Манхетан. Такими темпами можна вивчити Нью Йорк за декілька тижнів. А ще сьогодні придбав собі новий фотік Фуджіфільм S15000. Тож завтра знов на Манхетан робити фотки ну і звичайно публікувати їх в блозі.

U.S.A.

Все.
Чемодани спаковані (ну, не те щоб зовсім), машину завтра, тобто сьогодні ставлю на прикол а завтра, 28 серпня їду, тобто лечу.

О 9.05 відправлення з Славного Міжнародного аеропорту Львів у Франкфурт (Це той, де пару місяців тому зняли Луценка за пянку. В звязку з цим задача №1: не напитися до Франкфурта в дзюську з радості, а то мета поїздки може бути під загрозою). Дві години польоту і півтора на пересадку на авіалінії Дельта на літак до Нью Йорка. Таможню проходити у Франкфурті не потрібно, бо з митної зони вони не випускають тому, по ідеї, півтора години має вистарчити на пересадку. Звісно, якщо пілот не напється і не забуде куди летить. Після цього 7 годин польоту і Нью Йорк, Нью Йооооорк.
Одна засада. В Нью Йорку немає де зупинитися. За допомогою друзів через інтернет я найшов був кімнатку, але внаслідок збігу обєктивних обставин в ній живе вже інша людина. Ну, але то таке. Раду собі дам.
Отже, на черзі пост про переліт. Напишу як тільки доберусь в Новому Світі до інтернету.
Повернення до Неньки України через рік.

Б. Обама - президентом США

Сьогодні зранку стали відомі результати виборів Президента США: ним став сенатор Барак Обама. Ця подія визначальна. Визначальна, перш за все тим, що президентом вперше в історії країни став чорношкірий кандидат.

Біографія Обами вражає. Він виріс із сина кенійського емігранта до президента наймогутнішої країни в світі. Обама народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу (штат Гаваї, США). Його батьком є імігрант з Кенії Барак Хусейн Обама-старший, а мати Анна Данам - американка з м. Вічіта (штат Канзас, США). Батьки познайомилися в Гавайськоому університеті, де Обама старший навчався як іноземний студент. В подальшому батьки розійшлися, Обама старший закінчив докторантуру Гарвардського університету, після чого повернувся в Кенію. Мати Барака вийшла заміж за індонезійського студента і разом з Бараком переїхала жити в Джакарту (Індонезія). Там Обама-молодший навчався до 4-го класу, пілся чого його відправили проживати до батьків матері в Гонолулу. В 1982 році в автокатастрофі в Кенії помер батько Обами, а в 1995 році від раку померла мати. В 1983 році Барак Обама отримав ступінь бакалавра політології, закінчивши Колумбійський університет у Нью Йорку. У 1988 році поступив на юридичний факультет Гарвардського університету. Під час навчання був обраний першим чорношкірим Президентом часопису "Гарвардського правничого ревю". В 1991 році Обама закінчив Гарвардський університет та переїхав в Чікаго, де розпочав працювати в NGO. Кажуть, вже тоді він поставив собі за мету стати Президентом США.
В 1996 році Обаму обрано до сенату штату Іллінойс. В 2005 році - Обама стає сенатором США.
Кенія. Батьківщина батька Обами. Декілька років тому тут після фальсифікації на виборах почалась різанина між двома сновними народами, що населяють Кенію. Загинуло тисячі людей. Сьогодні - Обама - це та людина, яка обєднала цю бідну африканську державу, виступила гарантом миру. Під час передвиборчої кампанії та виборів по всій державі розвішані американські прапори. Усі кенійці, незалежно від національності, моляться і просять Бога (чи то Аллаха) про те, щоб Президентом став ЇХ Обама. Їх мрії збулися. Вперше Президентом США стала людина, батько якого є виходцем з бідної африканської держави. Уявляю, що сьогодні там відбувається. Цікаво, я коли Президентом США стане виходець з України?
Імя Барака Обами асоціюється із словом "вперше": вперше Президентом США став чорношкірий, вперше - син іммігранта, вперше - виходець із бідної африканської країни.
Голосуючи за Обаму - американці проголосували за зміни. За зміни у внутрішній та зовнішній політиці. Обама - політик нової генерації: молодий, активний, з баченням необхідних реформ.