Щоденник молодого Анархотуриста


понеділок, 26 січня 2009 р.

Недоліки в позитиві

Щодо цього телефону (Nokia 6300) мене влаштовує майже все: функціональність, зовнішній вигляд тощо. Наприклад, мене цілком влаштовує мейл-клієнт за допомогою якого завжди можна перевірити свій мейл, можливість використовувати скайп, аську, гуглток та інші комункатори (через фрінг), знаходжу дуже позитивним наявність мініопери, за допомогою якої на телефоні можна серфувати по безмежним просторам "дорослого" інтернету (а не якогось там вапу), хороша якість звязку тощо.
Але до усього цього позитиву додається один негатив, один-єдиний який псує все враження про телефон. Так вже в світі склалося, що ложка дьогтю псує бочку меду. Власне, тим дьогтем в телефоні є батарея. Батарея, яку хватає в кращому разі на півтори доби, а в гіршому разі - починає квакати вже до вечора. Власне, через цю ложку телефон підвів мене два рази у найбільш відповідальний момент. Виникає питання: навіщо тратити мільйни на маркетилогічні дослідження, на розробку нових телефонів, якщо через таку дрібницю, по суті, телефон не може в повній мірі виконувати своє призначення?

середа, 14 січня 2009 р.

Sealand

Виявляється, в світі існує багато цікавого, про яке ми знаємо зовсім мало або взагалі нічого. До такої категорії відносить й тема про найменшу в світі країну Sealand або Морська Земля людською мовою.
Так от, Sealand зявилась в 1966 році роках на базі морської платформи, що знаходиться недалеко від Великобританії в нейтральних водах. Історія цієї держави починається з того, що відставний майор британської армії шукав місце для своєї радіостанції. Але, як істинний хіппі, ліцензію він не хотів купувати (правильно, а нашо тратити час та гроші на якісь там папірчики). В звязку з цим, він вирішив відкрити радіостанції в такому місці, де б не поширювалась юрисдикція жодної держави. І таке місце він знайшов. Це виявилась закинута морська база часів ІІ-ої світової війни яка знаходилась на відстані 7 морських миль від Великобритації в Північному морі (слід зазначити, що територіальні води держави за міжнародним правом того часу визначались на відстанні 3 морських миль).
Наш майор самовільно зайняв цю базу, яка до цього часу вже була знята з обліку військово-морських сил Великобританії. Після консультацій з юристами для того, щоб визначити свій статус за цією базою та створити дуже цікавий прецедент, Рой Бейтс (так звали цього майора) оголосив про створення нової держави Sealand, а себе призначив принцем, свою дружину - принцесою.
Через рік, взнавши про нового сусіда, офіційний Лондон відправив командосів "евакуювати" підданих Її Величності. Однак, коли корабель з військовими підійшов до бази, Рой Бейтс відкрив по них попереджувальний вогонь. Військові не стали ввязуватися в бій і відступили.
Офіційний Лондон подав на Роя Бейтса в суд, однак той відмовився розглядати справу, оскільки весь інцидент трапився поза територіальними водами Великобританії, тобто за кордоном.
Через кілька років була створена Конституція Морської Держави, її гімн, прапор, гроші (сілендські долари). Зявились паспорти. За підрахунками, сьогодні існує близько 300 паспортів Sealand, якими володіють особи зі всього світу. Слід зазначити, що Sealand не визнаний жодною державою, але початки для цього вже закладені. Наприклад, хоча б рішення суду, який відмовився розглядати справу проти Бейтса.
1.10.1987 року Великобританія оголосила про розширення територіальних вод з 3 до 12 морських миль (нагадаємо, що Sealand знаходиться на відстані 7 морських миль від Великобританії). У відповідь Sealand теж оголосив про розширення територіальних воді до 12 морських миль. За міжнародним правом, якщо територіальні води двох держав пересікаються, вони діляться рівно по половині. Уряд Її Величності ніяк на це не відреагував.
От така історія. Хотів би відвідати цю державу та попробувати стати її громадянином (цікаво, а скільки коштує сілендський паспорт?)

вівторок, 6 січня 2009 р.

Подарунки від Миколая (запізнілий пост)

Отже, леді та джентельмени, Миколая! Свято, яке відбулося. Інакше й не скажеш. Адже, сьогодні вже 6 січня наступного, після Миколая, року.
Усім дітям, великими і малим, чемним і  нечемним, Миколай приносить подарунки: хто був чемним,тому гарні подарунки, наприклад, носки, а хто був нечемним - тому різочку. Мабуть, цього року я був особливо чемним, оскільки Миколай приніс мені не просто подарунок, а МЕГАПОДАРУНОК - автомобіль ДЕУ Ланос Хетчбек з салону "Галичина-Авто" (завдяки моїй щедрості, звичайно). Як виглядає це чудо можна побачити на фотках. Забрав я його з салону 18 грудня 2008 року. Тобто, хочу цим скакзати, що вже майже вмію їздити.
Як виявилось, ми з Миколаєм патріоти, оскільки не зважаючи на всі негаразди української економіки та автопрому, про які я вже писав раніше, вирішили підтримати відчизняного товаровиробника і придбати повністю "український" автомобіль (не звертайте увагу, що мотор та коробка передач в нього опелівська, тобто, мейд ін Джемені, а кузов зроблений в Польщі на фабриці FSO).
В сумі, ми з Миколаєм не словом, а ділом вирішили підтримати українського товаровиробника у складний для нього час. Закликаю те саме зробити пана Порошенка, який дуже багато говорить про негаразди українського автопрому, а їздить в цей же час на імпортних автомобілях.

Більше фоток Мустанга можна побачити тут
My car

неділя, 4 січня 2009 р.

Україна без матрьошок!



ПЕРВЫЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ БОЙКОТ РОССИЙСКИХ ТОВАРОВ

 

 

Последние заявления о ценах на газ для Украины и публичные действия высших чиновников Российской Федерации являются экономическим давлением, представляют собой недружественный шаг по отношению к народу Украины и требуют от украинцев всех национальностей симметричных, совместных и слаженных действий.

 

Каждый гражданин Украины может действенно ответить на вызов. Каждый из нас может ограничить или отказаться от потребления товаров, произведённых в Российской Федерации.

 

Первый этап национального бойкота российских товаров  - отказ от потребления товаров пищевой и легкой промышленности РФ. Украина легко может обойтись без конфет, сыра, пива, сухариков, сапог и матрёшек российского производства! Такие действия также являются актом поддержки национального товаропроизводителя.

 

Также необходимо всячески содействовать распространению информации о бойкоте. Перешлите эту информацию всем адресатам своей электронной почты. Отправьте единомышленникам смс-сообщения «ПРИСОЕДИНЯЙСЯ К ПЕРВОМУ НАЦИОНАЛЬНОМУ БОЙКОТУ РОССИЙСКИХ ТОВАРОВ» и «УКРАИНА БЕЗ МАТРЁШЕК!» Распечатайте символику бойкота и поместите на своём рабочем столе, на своей одежде, в своём магазине или офисе. Если вы владеете предприятием оптовой или розничной торговли, пожалуйста, воздержитесь от новых заказов российских товаров.

 

КАЖДЫЙ  ИЗ  НАС  МОЖЕТ  СКАЗАТЬ  «НЕТ»  ДАВЛЕНИЮ НА  СВОЮ СТРАНУ!

 

 

гражданская инициатива

«УКРАИНА БЕЗ МАТРЁШЕК!»

середа, 31 грудня 2008 р.

...І знову про Кризу...

Мабуть, немає в неті такого блога, в якому б так чи інакше автори не торкались теми Світової Економічної Кризи. І це не дивно, адже тематика постів у блогах визначається їх актуальністю, а сьогодні, мабуть, немає нічого більш актуальнішого, ніж Криза.
Не є винятком і цей блог. Але на передодні Нового Року пропоную поглянути на Кризу з іншого боку. Буквально вчора довелось почути 2 свіжих анекдоти, які видались доволі смішними. Пропоную їх до Вашої уваги.
Анекдот 1. Летить Криза над світом. Летить, летить... Залетіла в США - в країні розруха. Залетіла в Європу - в Європі розруха. Залетіла в Росію - в Росії розруха. Залетіла в Україну і каже: "Бо-о-о-о-женько, а хто ж тут до мене побував?"
Анекдот 2. Приходить чоловік до банку та й каже: "Я хочу покласти на депозит 100 тис. доларів США. До кого я можу звернутися?" "Зверніться до психіатра" - відповідає працівник банку.
З Новим Роком! І нехай Криза в економіці не переростає в Кризу душі.

неділя, 14 грудня 2008 р.

Wizz Air Forever!

Цього тижня вперше довелось скористатися послугами національного лоу костера Wizz Air. Які враження? в цілому, позитивні. Політ зі Львова до Києва (чи навпаки) триває 55 хвилин. Додайте до цього ще час на реєстрацію (не більше 2 годин), в загальному виходить 3 години. ЦЕ значно краще, ніж їхати 10 годин поїздом, спати у вагоні чи 6,5 години експресом. 
Літак Airbus A320 повністю новий, куплений компанією спеціально для перевезень в Україні. Ще чути, як пахнуть шкіряні сидіння. До речі, в Україні це єдиний літак компанії, який літає між Львовом, Києвом, Сімферополем. З Нового Року компанія має намір відкрити рейси у Великобританію та Польщу (з Києва до Кракова/Катовіц).
До негативу, якого, до речі, зовсім не багато. слід віднесни піднебесні ціни на їду та напої на борту літака. Так, склянка розчинної кави обійдеться Вам десь у 15 гривень. Європа ховається. Але, в принципі, ніхто Вас не заставляє купувати каву під час польоту. 3 години (разом із реєстрацією) можна потерпіти. Можна, також, напитися кави перед польотом вдома чи у кафе, так, щоб через вуха лізла. 
Ціни на квитки теж не високі. Я платив по максимальній ціні і квиток з усіма зборами та податками обійшовся мені у 534 грн. в обидві сторони. Навряд чи сьогодні хтось з авіаперевізників може запропонувати дешевші або хоча б такі ж ціни. Найдешевший квиток Вам обійдеться десь у 140 грн зі Львова до Києва та назад. Дешевше ніж плацкартом. Але щоб отримати квиток за таку ціну необхідно замовити його заздалегідь (десь, приблизно, за місяць часу до польоту).
І трохи про реєстрацію. Я вже колись писав, що якщо порівнювати Львівський аеропорт з іншими аеропортами світу (принаймні, тими де я був, а це Бориспіль, Шереметьєво, Внуково, Окоцім, Краків, Шіпхоль та Сімферополь), то з таким же успіхом можна порівняти залізний вокзал "Південний" у Києві та залізничну зупинку в селі Борсуєвка. Порівняння, звичайно, не на користь Львівського аеропорту. Це, мобать, єдиний аеропорт в світі, де Ваш багаж після польоту подають не на спеціальній ленті в спеціально призначеній для цього залі, а на возику, який тягне трактор в залі сектору №3. 
Так, вертаючись до реєстрації. Згідно умов перевезень компанії Wiz Air реєстрація на рейс починається за 2 години до польоту та закінчується за 40 хвилин до польоту. Згідно квитка, мій рейс повинен відправлятися о 7.30 год. Як і належить, я прибув в аеропорт о 5.30. Однак, виявив, що двері сектору №3, де. як правило, відбувається реєстрація на усі рейси "національного лоу костера" закриті намертво та наглухо. Рестраця розпочалась лише десь о 6.30. Під час рєестрації виникла проблема: служба безпеки аеропорту (дві невиспані жінки віком 45-50 років) не могли включити апарат, який просвічує Ваші сумки та Вас особисто. Провозившись з цим апаратом хвилин десять і, нарешті, включивши його, вони виявили, що не встигають з реєстрацією та перевіркою пасажирів. В звязку з цим, реєстрація була продовжена ще на 20 хвилин. Посадка до літака закінчилась десь за хвилин 5 до відправки рейсу. І це при  цьому, що із 150 місць в літаку заповненими виявилось лише 30-40. Не більше.
Рестрацію та перевірку пасажирів проводить не авіакомпанія, а аеропорт, тому ці претензії не до Wizz Air. В цілому, враження про політ позитивні. Вважаю, що Wizz Air - гідна заміна заілзниці (за якістю перевезень) та усім іншим українським авіалініям (за ціною квитка). Єдина чого хочеться, щоб компанія не згорнула свою діяльність у нашій державі в звязку із кризою, а також щоб вона продовжувала розвиватися.

неділя, 7 грудня 2008 р.

Wiewiórki w Królewskich Lazienkach

Білочки в Лазєнках у Варшаві - окрема тема для розмови. Вони нікого не бояться, ніби терористи вистрибують з кущів на доріжку де йдуть люди і вимагають від них горіхів, їдять з рук. Варшавяки усіх білочок називають Kasia. Поняття зеленого не маю чому. Одна білочка коли побачила в мене в руках горіх вилізла по джинсам та по куртці на мою руки і зїла з руки цей горішок. Крім того, бачив як інша білочка випрошувала в людей горіхи, після цього відбігала та закопувала їх, бігла дальше випрошувати горіхи. В цей час, за нею ходив ворон, дивився де вона ці горіхи закопує і викопував їх та зїдав. Такий собі симбіоз. 
Крім того, в Лазєнках є павліни, які себе цілком вільно почувають серед людей, в озері водяться королівські карпи, розміром з доброго кота, а ще багато лебедів, найстраший з яких Wojtek, що має вже кільканадцять років.