In the Crown of Lady Liberty & Ellis Island

Ще десь по приїзду в Нью Йорк одним з перших пунтків в моєму "To Do" списку було відвідування Еліс Айленду та Статуї Свободи. Але я хотів не просто відвідати ці два пункти, а піднятися в саму корону Статуї Свободи.

15 баксів, нехитрі маніпуляції мишкою в віртуальному просторі, 3 місяці очікування в черзі і нарешті 2 грудня прийшла моя черга відвідати Корону Лейді Ліберті.
Підніматись на верх прийшлось по крутим ходам, які виглядають так
Ліфт є тільки на рівні цоколя і то він зараз на ремонті (перший раз зустрічаю ліфт в США, який не працює).
В середині Корона виглядає приблизно так
Вид з Корони приблизно такий
Також, з Корони можна побачити частину факелу, яку Лейді Ліберті тримає в руці
До речі, про факел. Той факел, що зараз тримає Лейді Л. (не путати з Лейді Ю.) є другим, не оригінальним. Раніше, вона тримала інший факел, який зараз знаходиться в музеї в цоколі Статуї Свободи.
Як пояснили знаючі люди, Майкл Джексон ніколи на цьому факелі не танцював (кліп Black or White)
Цоколь Статуї Свободи досить великий і з нього відкривається прекрасний вид на Манхетен.
Після Liberty Island, на якому знаходиться Статуя Свободи паром пливе на Ellis Island, що знаходиться зовсім поруч. Про цей острів я вже частково писав. Коротко: раніше це був центр, через який проходили всі емгранти, що прибували до США. Тут їх перевірли і приймали рішення: кого пропустити в США. а кого депортувати назад з різних підстав: незадовільний стан здоровя, кримінальне минуле, небажані політичні погляди тощо.
Сьогодні на цьому острові знаходиться великий Музей Еміграції.
Деякі фото з музею
Особливо сподобався плакат-звернення до польських емігрантів в Америці щоб вони менше їли для того, що допомогти американським військовим, які воювали під час війни, в тому числі й за свободу Польщі.
Більше фото з Еліс айленду та Ліберті Айленду тут

Philadelphia

В дитинстві Філадельфія та Флорида мені звучали зовсім одинаково і я чесно кажучи думав що це одне й теж. Тепер я знаю: це абсолютно кардинально різні речі. В Філадельфії холодно - в Флориді тепло. В Філадельфії я простудився, в Флориді я б ніколи не простудився, ну хіба що би випив бочку холодного пива. Філадельфія близько від Нью Йорка, Флорида далеко від Нью Йорка. Філадельфія місто, Флорида Штат. В Філадельфії я був на Thanksgiven, в Флориду я поїду на Різдво. Ну, короче, Ви поняли: Філадельфія і Флорида різні речі.

Так от, пост буде про Флориду, ой, тобто про Філадельфію, соррі. Писати багато не буду бо мене тошнить від довгих постів. Уявляю, як Вам впадло їх читати.
Чим "прімєчатєльна" Філадельфія, тобто Флорида, ні, Філадельфія (обіцяю, це був останній раз):
1. Найголовніше. Філадельфія - перша столиця США. Саме тут біли підписані Декларація про Незалежність (1776 рік) та Конституція США (1787 рік). При цьому, Декларація про Незалежність та Конституція США були підписані в одному й тому ж самому будинку, який називається Independence Hall. Виглядає цей будинок ось так
До середини я потрапити не зміг, оскільки всі білети були вже роздані (так, так, роздані, а не продані, оскільки вони роздаються безкоштовно і їх мета регулювати кількість відвідувачів, що не постраждала будівля і все що в ній), але зміг сфотогрфувати вікна в зал, де була підписана Конститутція та Декларація (що це саме ці вікна пояснили знаючі люди). Вікна виглядають ось так
2. Саме в Філадельфії як в першій столиці діяв перший Конгрес та перший Верховний Суд.
Будинок Конгресу ззовні виглядає приблизно так
Конгрес як і тоді так і тепер складався з 2 палат: палати представників та Сенату. Сенату засідав на другому поверсі тут
А палата представників на першому поверсі тут
Умови, як бачите, майже аскетичні. Ніяких тобі кнопок голосуваня, буфету, курилки, табло та всякої іншої фігні без якої собі неможливо уявити тяжке життя сучасного українського депутата.
Верховний Суд США розміщувався ось в цьому будинку.
В середині зала засідань виглядала ось так:
Ось ця маленька територія перед суддями - місце підсуднього або відповідача, який весь час протягом всього процесу змушений був стояти з поваги до Справедливості!!!
3. Крім цього, в Філадельфії є Дзвін Свободи. Цей дзвін - символ американської незалежності такий як і Орел чи Конституція. Він був вилитий в 1752 році і активно використовувася амриканськими борцями за незалежність а потім аболюціоністами в своїх цілях, збирав людей тощо так потім і став національним символом. Виглядає цей звін приблизно ось так
Не можна не помітити на ньому характерну тріщину. Історія її виникнення така: Спочатку зявилась малееееесенька тріщина. Дзвін поремонтували і визнали гідним для подальшої експлуатації. 22 лютого 1846 року його повісили на вежу і він мав дзвонити в честь Дня Народження Дж Вашінгтона. Тут то й зявилась ось ця велика тріщина, яка зробила дзвін негідним для подальшого викристання за своїм прямим призначенням. З того часу він працює лише як реліквія.
4. Ще тут знаходиться музей героїзму. Музей як музей, нічого особливого, якби не одна цікава деталь: Там є так звана "дошка тиранів", на якій почьотне місце займая наш з вами сасєд Аляксандр Лукашенка. Виглядає він приблизно ось так
5. Ще тут діже прикольний City Hall - Ратуша по-нашому. Як і кожна ратуша - цей Хол має свою вежу, на якій стоїть величезна статую засновника Штату Пенсильванія - Вілліам Пенн. Виглядає та статую приблизно так
На цю вежу можна піднятися, що я і зробив. Вид звідтам безподобний. Приблизно такий
6. А ще тут є оператор кабельного телебачення Comcast. Ну є й та є, що з того. А те, що у хмарочосі, яке є його офісом, в холі розміщений величеееееееееезний екран, на якому кожної години протягом дня відбувається безкоштовне 3D шоу. Окуляри Вам для того дійства теж видадуть безкоштовно. Виглядає той екран приблизно ось так
7. А ще тут колись проходили демонстрації за права геїв. І ніхто не стидається розмістити про це табличку
8. А ще в Філадельфії я бачив (не повірите) як негри грають в наперстки. Точно як в нас в 90-х. Такий же лохотрон, тільки англійською. Блін, почув себе як вдома. Дежавю якесь. Нажаль сфоткати побоявся бо я грубий і в мене був рюкзак тому бігати швидко не вмію. Так що без речових доказів. Мусите вірити мені на слово. Причому все те дійство відбувалось майже в самому центрі. І "точок" на одній вулиці було приблизно 4-5. Як і положено, біля кожної точки крутиться один типу клієнт який типу виграє і тим самим заманює перехожих зіграти, а позаду тусує 2-3 дюжих хлопця на випадок необхідності аргументів. Афігєть!!!! Простота - сестра геніальності!!!!
Ну, вроді би все про Флориду. Чи може Філадельфію? Ну, не важливо. Більше фоток звідтам дивитися тут

Добра Феє, приходь...

Передивися на You Tube політичну рекламу, якою Вам, тим кому не пощастило вирватися "с цепкіх абятій Родіни", травлять мозги перед виборами. І подумалось: Як добре, що мене немає в нашій Любій Неньці Україні і що я позбавлений можливості кожен день та кожну годину слухати та дивитися усю цю політичну хуйню.

А ще було б краще, якби прилетіла Добра Фея і одним помахом своєї чарівно палички замінила мій бордовий паспорт з тризубом на синій паспорт з одноголовим орлом.
Добра Феє, приходь.

До речі, про їжу...

Їжа в США недорога. Хоча залежно з чим порівнбвати. Якщо порівнювати з Україною, то звичайно дорожча. Якщо порівнювати з Справжньою Європою (не включаєм сюди поляків, чехів, словаків і інших "нових" європейців) то мені видається дешевша.

Я вже писав про фаст фуд в США. Цей пост про те ж тільки з другого боку. Так от. Фаст фуд буває різним. В нашому понятті це, в основному, Мак Дональдс. І не дивно. В нас бо більше нічого з їх немає. Тут, наприклад, існує китайський фаст фуд. Вибір в принципі великий, але я їх назви ніфіга не знаю тому їв лише "хаф чікен енд фрайд райс". Пів курки з піджареним рисом по нашому. Ціна цього чуда кулінарного мистецтва - 5 баксів. До цього за 1 долар можна взяти кока колу. Чесно кажучи, їжа не зовсім здорова і не зовсім смачна. Але набити пузо можна. Курка жариться в олії по типу того як жариться картопля фрі в Мак Дональсі. Рис на сковородці. Китайці дають ще багато різних соусів які можна вибирати.
Крім того, тут існує багато різних фаст фудів по типу Мак Дональдс. Найвідоміші з них Бургер Кінг, Вендіз, KFC. На Манхетені я натрапив на забігайлівку під назвою Five Guys. Тоже по типу Макдональдс, але набагато набагато смачніше. Прайс різонабл: 4-7 дол. за "меню" (meal по їхньому). КРім того, на халяву горішки та пойло можна поповнювати скільки хочеш. Як, до речі, і в Кей Еф Сі.
Ну, і мій любимий фаст фуд - SUBWAY. Переваги такі: самий здоровий з усіх фаст фудів: жодного жареного блюда. По суті, це великі бутерброди з овочами. Хліб якісний, є декілька видів серед яких можна вибирати. Meal з пойлом і печеням коштує 8 баксів. Дешево і сердито.
Мрія любого українця - БУФЕТ. Наскільки це слово спаскуджено в нашій державі! Що в розумінні українця буфет: дешева забігайлівка де можна випити ячмінну каву, зїсти протухший бутерброд і де на розлив наливають 50 гр дешевого пойла. Що таке буфет в розумінні американця: місце, де заплативши 15-18 баксів можна зайти і зїсти та випити все, що ти бачиш перед очима в необмеженій кількості і за необмежений час!!! Уявляєте??? Такий собі unlimited meal.
Єдина що там немає так це алкоголю. Хоча, в деяких буфетах пляшку дозволяють приносити з собою. Я таке бачив тільки раз та й то на Брайтон Біч і догадайтесь з 3 раз якою мовою розмовляли ці люди, що принесли з собою пляшку і розпивали її в Буфеті? Вони там якесь День Народження святкували.
О, не був би я українцем, якби не любив халяву. В Brooklyn Law School часто організуються і проводяться різні зустрічі, дискусії, обговорення. Як правило, такі зустрічі тривають з 13 до 14 год. Під час обідньої перерви. І, як правило, на таких зустрічах завжди дають халявний ланч. Тому я дуже люблю хожити на такі дискусії. Не заради ланчу, звичайно, а заради ІСТИНИ, яка народжується в тривалих і глибоких дискусіях!!!

Graffiti & Naked Cowboy

Блукаючи вулицями Квінса (це такий район в Нью Йорку) випадково натрапив на невеличку вуличку, яка вся була розмальована граффіті. Як на мене, дуже навіть не погано вийшло. Більше на фотографіях

Більше фото граффіті тут

А ще на Манхетені (це теж такий район в Нью Йорку), а саме на Таймс Сквеа можна побачити голого (ну майже) мужика, який систематично грає там на гітарі. Відгукується мужик на слова Naked Cowboy (голий ковбой людською мовою). За 1 долар можна з ним сфотографуватися. Кобіти стають в чергу щоб зробити з ним знимку. Більше того, пищать від радості коли його обнімають. Поки я стояв біля 5 хвилин і робив фотки мужик заробив мінімум баксів 20-30. То капєц. Мені не зрозуміти. що за радість фотографуватися з голим мужиком, в якого на трусах написано Naked Cowboy.

Columbia University

Кемпус Колімбійського Університету - одного з найкращих учбових закладів світу - дивитися тут

Miranda Warning

Всі мабуть бачили американські фільми про поліцейських. І всі знають, принаймі з фільмів, що поліцейський, який затримує злочинця, незалежно від того, що він вчинив: чи масове вбивство, чи перейшов вулицю на червоне світло, зобовязаний прочитати затриманому "права": Ви маєте право ... Все що Ви скажете може бути використано ... і т.д.

Guess what: вони дійсно зачитують ці права в реальному житті. Ні, ні, мене не арештовували, як дехто міг би понадіятися. Просто робота в мене така.
Ця процедура (по зачитуванню прав) називається тут Miranda Warning, що людською мовою можна було б перекласти як "попередження Міранди", а самі права, які зачитуюються, називаються Miranda Rights. Чи хтось задумувався колись звідки взялась ця процедура і чому вона так називається?
Отже, історія була така...
В 1941 році в м. Меса, штат Арізона в сімї "справжнього" американця народився такий собі Ернесто Артуро Міранда (Ernesto Arturo Miranda). Його нікчемне життя так би й залишелось ніким не поміченим, якби не сама його нікчемність (sounds weird, doesn't it?). Так от, в березні 1963 року той самий Ернесто Міранда був арештований поліцією Арізони за вчинення розбійного нападу. Після арешту Ернесто зізнався у вчиненні злочину, щиро покаявся і під впливом хвилі почуттів зізнався ще у згвалтуванні 18 річної дівчини двома днями раніше, про яке поліція "і гадки не мала" (подобаються мені американські поліцейськи часів 60-х років. Подібні до нашої сьогоднішньої міліції. Затримують людину по підозрінню в одному злочині, а вона ще в десяти зізнається. МОЛОДЦІ!!!). Прокурор предявив обвинувачення Міранді у вчиненні обох злочинів і як доказ представив зізнання особи у вчиненні злочину та впізнання потерпілої від згвалтування в судовому засіданні. Міранда отримав 20 і 30 років за розбій та згвалтування з викраденням.
На тому можна було б поставити велику та жирну крапку, якби не адвокат Міранди, який, до речі, працював за призначенням. Він оскаржив рішення суду на тій підставі, що зізнання не можна було використовувати як доказ, а відповідно і впізнання бо воно є насліком незаконного зізнання, оскільки Міранді не були розясненні його конституційні права, зокрема, право не давати покази.
Верховний Суд Арізони мав в носі доводи адвоката і відмовив в задоволенні клопотання на тій підставі, що Міранда не уповноважував адвоката на оскарження вироку (очевидно, Міранда мав так само в носі доводи адвоката). Однак, адвокат попався впертим (дивно, йому ж за це не платили) і оскаржив рішення суду в сам Верховний Суд США. Розгянувши справу, Верховний Суду США в особі доповідача-судді Еарл Ворена сказав приблизно таке: Жодне зізнання не може вважатися зробленим на підставі закону і не може бути використано в суді як доказ, якщо воно зроблено з порушенням пятої та шостої поправки до Конституції США. Зі змісту цих поправок слідує, що особа, яка є затриманою, повинна бути поінформованою про те, що що вона має право не давати покази і все що вона скаже може бути використано проти неї. Крім того, особа яка є затриманою має право на адвоката, а якщо вона не може найняти адвоката, він буде призначений їй. Якщо затримана особа заявляє, що вона відмовляється від дачі показів, допит повинен припинитися. Якщо затримана особа заявляє, що вона хоче давати покази з участю адвоката, допит повинен припинитися до явки адвоката.
Тобто , по суті, Верховний Суд США повністю оправдав Міранду. А так як США - зона дії прецедентного права, йце рішення одразу ж після набрання чинності стало законом. З цього часу усі поліцейські, ФБР, інші енфорсменти, які мають право здійснювати затримання по підозрінню у вчиненні злочинів, зобовязані розяснювати затриманому права. Якщо з тих чи інших причин цього не було зроблено, будь-які зізнання затриманого є незаконними і не можуть бути використані в суді як докази.
Міранда був звільнений з місць позбавлення волі в 1972 році і повернувся в своє родинне містечко. Він заробляв на життя тим, що дава туристам та поліцейським автографи на карточках з "правами Міранди" (такими як на верхній фотографії).
Любителів справедливості, яких може обурити факт як це Суд міг просто так випустити на волю винну людину та ще й гвалтівника можу заспокоїти. Як я вже казав, життя Міранди було нікчемним і закінчилось воно теж не менш нікчемно. 31 січня 1976 року його зарізали під час якоїсь бійки в місцевому барі.
От така от історія, малята...