Щоденник молодого Анархотуриста


четвер, 26 березня 2009 р.

Дзень Волі

25 березня 2009 року в Мінску традиційно відбулись демонстрації, присвячені Дню Волі (91 річниця утворення Білоруської Народної Республіки).
Традиційно мітинг розігнала міліція, протягом 24-25 березня відбувались превентивні арешти опозиціонерів. За повідомленнями агенств, в мітингу прийняли участь декілька тисяч чоловік. Маніфестанти скандували гасло "Жыве Беларусь!"

неділю, 22 березня 2009 р.

Futurystyka

Хочу, щоб у майбутньому:
1. Мобільні телефони вживлювались в мозок людини при народженні. Тоді кожен зможе розмовляти з абонентом подумки, не звертаючи на себе уваги (така собі "технічна телепатія").
2. Автомобілі літали, а не їздили. В такому разі відпаде необхідність в весняному ремонті доріг. В принципі, якщо визначати рівень технологій за ознакою відсутності доріг, то Україна сьогодні, мабуть, на другому місці після Зімбабве. А може й на першому.
3. В подальшому майбутньому люди подорожували за допомогою телепортації. Тоді відпаде необхідність в автмобілях та містах. Автомобілі будуть лише для прогулянок. Люди будуватимуться десь в глухих лісах Амазонки за тисячі кілометрів від цивілізації, а на роботу телепортовуватимуться, наприклад, в Нью Амстердам (соррі, в Нью Йорк) за декілька секунд. Сучасні міста перетворяться в офісні та промислові центри. А ті що не зможуть пристосуватися - опустіють.
4. Вся планета Земля була єдиною державою з єдиною офіційною мовою, електронною валютою (можна її називати кредитами тощо), єдиним урядом. Це ліквідує голод , бідність та війни по всьому світу.
5. На вуік-енд ми літали на Місяць чи на Марс або на Юпітер як зараз їздим в Карпати. Там незрівнянний краєвид!!!
6. Був новий універсальний вид палива. Надзвичайно дешевий та вічний. Його б можна було б застосовувати всюди: живлення для батарей телепативних приладів, телепортаційних установок, автомобілів (чи як вони там будуть називатися), космічних кораблів тощо.
7. Люди були позбавлені расових та національних упереджень. Та й взагалі, не буде жодних рас та національностей, так само як і кордонів, віз тощо. Все змішається.
8. Земляни контактували з позаземними цивілізаціями. Вони нам передадуть нові технології, ознайомлять зі своїм світоглядом. Буде відбуватися обмін досвідом. З цією метою існуватимуть програми, відповідно до яких кращих представників людства відправлятимуть, наприклда, в Альфа Центавра на навчання на 5-10 років. Так само на Землю прибуватимуть представники позаземних цивілізацій.
9. Змінилося понятття міжнародного права, оскільки його субєктами будуть вже не різні країни планети Земля, а різні цивілізації. Воно буде перейменовано в міжпланетне, або міжгалактичне, або міжцивілізаційне право.
10. Інтернет, о інтерент набув міжгалактичного виміру. В космосі будуть стояти спеціальні буї, що підсилюватимуть сигнал. Звичайно, швидкість світла в 300 000 км./сек. не зможе забезпечити фіекціонування міжгалактичного інтернету, а також звязку з космічними кораблями. тому буде винайдений новий спосіб передачі енергії на відстань, який не буде мати обмежень в часі. Тобто з будь-якого точки Всесвіту на інший його кінець енергія перебаватиметься моментально. Це забезпечить міжгалактичні подорожі та контакт з позаземними цивілізаціями. МОжливо, що інопланетяни й поділяться з нами своїми технологіями.
11. Люди жили 300-400 років. Населення Землі різко зросте. В звязку з тим, люди освоюватимуть інші планети як в Сонячній системі, так і поза нею. З часом люди, що проживатимуть на інших планетах, під іншим зовнішнім впливом еволіціонують іншим шляхом і стануть не подібними на нас. Можливо, деякі з них матимуть жабри.
12. Всі знання людства були зібрані в базу даних, яку загружатимуть в мозок кожної новонародженої людини. Тоді відпаде необхідність навчати дітей з початку. Кожна людина буде примножувати свої знання і раз в певний період часу скидуватиме в цю ж базу даних. або завантажуватиме її постійно в он-лайн режимі.
Якщо цей допис десь у 5500 році читатиме хтось по міжгалактичному інтернету (а тоді будуть електронні перекладачі і, звісно, допис зрозуміють, хоча мова буде іншою), дайте знати мені в Астрал чи як то воно називається (звісно, на той час такі технології вже будуть і мертві спілкуватимуться з живими) що з написаного мною справдилось, а що залишилось фантастикою.

неділю, 15 березня 2009 р.

Анекдот дня

2050 рік... Автозаправка... Реклама при вїзді: "Заправляючи у нас повний бак пального, ви отримуєте автомобіль в подарунок".

неділю, 8 березня 2009 р.

В світі стільки загублених душ, нескорених протестантів та некрадених мобільних телефонів! (с) Сергій Жадан та Собаки в космосі

Спілкування з Shrajk-ом навело мене на сумні роздуми: для чого нам соціальні мережі, мобільні телефони та інтернет комунікатори? Чому людина користується ними, для чого вони їй потрібні?
Вперше я відчув залежність від засобу звязку коли придбав собі мобільний телефон. Це було у далекому 1999 році, про що я вже раніше писав. Коментарі читачів того допису підтверджують, що я не один таки й.
Декілька років тому спочатку на роботі, а потім й вдома в мене зявився інтернет. Зявилась ще одна залежність, з якою боротися вкрай важко. Тепер я собі не уявляю, щоб після важкого трудового дня я прийшов додому і не заліз в нет, не перевірив пошту, не попереписувався хоча б декількома фразами з контактами у скайпі, асьці чи у гугл ток, не почитав блоги своїх гугл френдів (яких, до речі, ходного разу в живу не зустрічав), а час від часу не написав щось глупого у свій блог. При цьому, залежність від інтернету та різних нетовських прибамбасів набула такого характеру, що дружина мене починає ревнувати в першу чергу, до компютура, а в другу - до автомобіля (але це вже тема іншої розмови). І це при всьому тому, що на роботі в мене безкоштовний та необмежений доступ до нету з нормальною швидкістю!!!
З соціальних сервісів я веду більш-менш періодично два блоги (якщо їх можна назвати соціальним сервісом). Крім того я користують інтернет месенджерами: Гугл током, Скайпом та Аською.
Мене немає в Однокласниках, Контактах, Фейсбуках Твітерах тощо (і, надіюсь ніколи не буде). Пригадується одна пісенька :"...Не іщі мєня в контактах, в аднакласніках нас нєту..." (с) Пиришкі-Пупиришкі.
Так от, в мобілці в мене понад сотню контактів: це робота, друзі, родина тощо. Тощо займає значну частку і це, в основному, невідомі, яких при різних обставинах я заніс в телефонну книжку та, можливо, 1-2 рази їм зателефонував, а зараз навіть не пригадую хто вони такі і з яких міркувань вони знаходяться в моїй телефонній книжці. Схожа ситуація і зі скайпом, гугл током та аською.
Уявляю собі, що якщо б я був користувачем соціальних меред типу "однокласники" те ж саме було і з френдами там.
Звідси виникає цілком логічне питання: а навіга людині все це? Невже сучасна гомо сапіенс не може прожити без мобілки та нету? Невже їй так необхідно тратити й без того коротке життя на якесь там "спікування"?
Звичайно, є категорія людей, спілкування з якими людині вкрай необхідно: це родина. Родину не вибирають і вона на все життя. На моє тверде переконання друзі - це люди в яких спільні інтереси. Й не більше. Це можуть бути інтереси по роботі, відпочинку (полювання, рибалка тощо), музиці, способу життя (наприклад, люблять секс на трьох чи понюхати клей) тощо. Якщо в одного з друзів інтереси змінюються, такі люди перестають бути друзями. Як правило, в будь-якої людини інтереси змінюються протягом життя декілька разів. Тому НЕ ВІРЮ в дружбу на все життя. Використання різних соціальних служб та інтернет комункаторів по своїй суті вимагає залучати контакти (читай друзів) та зберігати їх протягом не визначеного часу. Звичайно, в будь-який момент їх можна видалити, а ле сама концепція "друзів" передбачає залучення їх навічно, назавжди, напостійно. Бо що то за "друг", якого ти видалив? Такі "друзі" нам не друзі!
Ще гірша справа з отим "тощо", про яке я вже писав: з людьми, які попали у Ваші контакти випадково і займають там без потреби цінні байти. Їх і видалити шкода (бо, по перше, цікаво хто вони такі і звідки тут взялись, а по-друге, може вони ще пригодяться) і тримати їх немає сенсу.
Тому, "... нє іщі мєня в контактах...", любий Shrajk-у.