Щоденник молодого Анархотуриста


пʼятницю, 26 лютого 2010 р.

Frisco: місто

Фріско - дуже гарне місто. Мабуть, найгарніше в ЮЕс. Особливо вночі. Хто не вірить - тут фотки.
А ще тут є найпохиліша в світі дорога. Виглядає вона так:
Рух тут односторонній. Максимальна довзолена швидкість - 5 миль на годину. Я по ній їхав на велосипеді. Колінки трусились.
Взагалі, пагорбів в Фріско дуже багато. Всього 43. Тому тут дороги йдуть вверх і вниз.
Я вже писав про трамвайчики. Забув сказати, що вік Cable Cars становить 120 років і вони досі бігають. Звичайно, що їх постійно ремонтують, але тим не менше. Я не знаю, чи є десь в світі вагони трамваїв, яким 120 років і які на ходу. А так виглядає вид з трамваю, що рухається

А ще тут є вежа, яка називається Coit Tower.
Висота вежі становить 60 з чимось метрів, але за рахунок того, що вона знаходиться на пагорбі, вид з неї емейзін. Крім того, її видно з усього міста.
Внизу мій вєлік, який я взяв в рент, але кинув на пів дорозі до вежі, бо там і без нього важко були підніматися.
А ще тут є прикольний ресторан під милозвучною назвою "Смердюча Роза".
В цьому ресторані всі блюда подаються з часником. Тут навіть морозиво з часником. Як написано на вивісці, вони приправляють часник їжею.
Як на мене, хороша ідея для тематичного ресторану.
На таких автобсах проводяться екскурсійні тури
На одному з них їздить прикольний чувак з Молдови, який живе в Штатах вже 8 років і кожен рік восени відпочиває в Трускавці. Тому, що під Львовом.
Ще зі школи памятаю карикатури на Америку, де бідний хлопець негритянської раси чистить грубому білому капіталісту взуття, який в цей же час курить грубу сигару. Як виявляється, хлопчик виріс, і вже не такий бідний, і капіталіст не такий грубий і не такий вже й білий.
А ще тут є механічне піаніно, яке всього за квотер зіграє вам чудову милозвучну мелодію.

А ще далі буде про Голден Гейт та Алькатрас.
Більше фоток Фрыско тут
San Francisco, CA

четвер, 25 лютого 2010 р.

Frisco: далі.

Сьогодні зранку закінчився дощ. Виявилось, не все так погано в Святому Франциско. Тут може бути сонце!
Хостел виявися пристойним, крім деяких але: по-перше рент рушників по 2 бакси за штуку (фак, перший раз таке зустрічаю), по-друге сніданки. Сніданки в хостелах ніколи не були найкращими, але цей хостел перевершив всі мої побоювання. Уявляєте, приходите ви зранку на кухню пожрать, так сказать, а там сковородка і незрозуміла речовина в посудині. Виявляється, цю незрозумілу речовину треба налити в сковородку і зробити собі налисники (пенкейкс). І все це їсти з клиновим сиропом і запивати паскудною американською кавою і звершками бо без вершків її пити не можливо. Фак, я в житті не робив налисники! Спаскудивши два чи три (перший згорів нафіг, другий розлізся коли я його перевертав і став більше подібний на кашу, ніж на налисник), я наршеті вперше в житті зробив щось подібне на налисник. Фак, в житті завжди є перший раз. На все!
Виглядає хостел ось так.
А ось це магазин "Навпроти", де можна знайти все необхідне сучасному туристу.
Тепер щодо міста. Я вже писав, що Фріско чимось нагадує Львів. Тільки не зовсім. Тут також іздять трамваї, але вони інші як у Львові. Тут трамваї двох типів: Cable Cars, які є більше історичним і туристичним видом транспорту і, мабуть, найбільш популярним в Сан Франциско. Виглядає такий трамвайчик ось так
Проїзд в ньому не дешевий: 5 американських тугриків. Існує три маршрути такого трамваю. Їздити в ньому прикольно, дує вітерець, деколи можна навіть повисіти на сходинці.
На цьому фото трамвайчик поламався. Як то кажуть Shit Happens.
Коли трамвайчик їде під горку або вниз чесно, захоплює дух.
А ще на кінцевих зупинках трамвайчик розвертають приблизно так:

Трамвайчики такі не мають здавна знайомих кожному львівянину "ріг". Коли я вперше його побачив в мене виникло питання а як же вони їздять без ріг??? Виявляється, в них є третя рейка, яка йде під землею на глубині 10-15 см., де як в метро біжить струм. Чому під під землею? Тому що якщо б бігла по землі, то травмувала б пішоходів струмом.
Крім кейбл карз тут ще бігають Street Cars. Вони більше схожі на практичний вид транспорту та струм як і у Львові подається по кабелям, які розміщені над землею. Такі трамвайчики бігають лише по одному маршруту. Виглядають вони приблизно так:
Вартість проїзду в такому трамваї 1,5 долара.
А ще тут бігають тролейбуси, які є повністю громадським, не туристичним видом транспорту і виглядають дуже подібно до українських.
Сан Франциско - це єдине американське місто, де я поки що бачив трамваї та тролейбуси.
Все, стомився писати. Крім того, тут party починається. See you. To be continued.

середу, 24 лютого 2010 р.

Frisco

Цивілізація - благо:
Квиток: 110 баксів в одну сторону. Кілометраж: дох...я. Різниця в часі: -3 години з Нью Йорком, -10 годин з Києвом. Час в польоті: 6 годин з того ж таки самого кращого міста світу - Н.Й. Авіакомпанія: один з лоукостерів, де на борту тільки вода та чіпси, але зато нахаляву, ну і ще пиво, але за гроші.
Кінцева мета подорожі: Сан Франциско.
А куди за 110 доларів можна полетіти в Україні? Київ-Львів??? По моєму, дорожче.
Чим ще подобається цивілізація, так це тим, що за пів години, не встаючи з дивана можна придбати квиток на літак, забронювати місце в готелі (хостелі), замовити собі всі необхідні екскурсії та тури... Повний фарш.
Так от, приїхав, поселився, пішов гуляти, наробив купу фоток, але сьогодні не буде, бо шось там з нетом не то і вони не грузяться. Додам завтра. Може.
Фріско чимось нагадує Львів: теж на "горбочках" знаходиться і теж дощ падає, бляха муха. Не знаю чи завжди, але таке враження, що за сьогодні вирішило впасти все, що не впало з початку року. Хоча температура повітря зовсім не Львівська: +10 градусів. А ще кажуть тут ніколи снігу не буває. Можливо правда, бо по місту ростуть вічнозелені красуні: пальми. В мене якась така асоціація, що там де пальми, снігу бути не може.

вівторок, 23 лютого 2010 р.

неділю, 21 лютого 2010 р.

Око-Фай

Сьогодні займався тестуванням карточки Eye-Fi. Що це таке, спитаєте Ви?
Розказую. Ззовні це звичайна СД карточка. Але звичайна вона лише ззовні. Всеередині в неї вмонтований Вай Фай модуль. Працює вона приблизно так.
Всталяєте цю карточку в свій фотоапарат, сідаєте на вєлік і їдете фотографувати місто. В цей час, поки Ви отримуєте задоволення від краєвидів, Ваша карточка шукає Вай Фай мережі і з їх допомогою робить привязку до мережі (Геотег), тобто позначає місце де були зроблені Ваші фотографії на карті. Крім того, якщо вона находить якусь халявну мережу, то завантажує Ваші фото у встановлені Вами сервіси. Наприклад, мої фото вона завантажує в Пікаса, а відео в YouTube. Коли ж Ви приходите додому і включаєте свій комп, фотки завантажуються також до Вашого компа. Кода і що завантажувати Ви встановлюєте самі коли реєструєте карточку.
Око-Фай карточка не дешева. 4 Гб обійшлась в 108 американських гривень. Вроді працює. Швидкість завантаження залежить від мережі. Однак, якщо мережа була повільна і все завантажитися не встигло, не біда. Прийдете додому і карточка все довантажить через Вашу мережу.
До недоліків слід додати те, що місцезнаходження карточка визначає приблизно. Це зрозуміло. Вона ж не з ДжіПіЕс процює, а з Вай Фай мережею. Крім того, про Геотег можна говорити, якщо фотік знаходиться в зоні дії Вай Фай мережі. Тобто, якщо Ви поїхали в Карпати, то звичайно, що ніякого Геотега не буде.
Висновок: Річ цікава, але як іграшка. Крім того, вона явно не вартує 108 баксів.
Тут можна оцінити фотки. завантажені в Пікасу за допомогою Eye-Fi. З правої сторони є карта, де позначено місце, де зроблені фотки. Місце визначено приблизно: +/- 200-300 метрів.
Brooklyn with Eye-Fi 2010-02-20

пʼятницю, 19 лютого 2010 р.

Про Цифру, Двері, Хіпі, Кіно та Камінь


Про перепетії з підключенням до цифрового (Цифра) телебачення я вже писав. Тепер як щасливий користувач цього чуда техніки отримую від нього задоволення. Однією з переваг цифрового телебачення, зокрема, є те, що з дивана можна замовити будь-який (ну, майже) фільм (Кіно), який тут же можна подивитися. Це так як би ви дивились кіно з інтернету: заходите на веб сайт і вибираєте для перегляду будь-який із запропонованих фільмів. Тільки якість в телевізора не те що в компютера. І нет (мережа) не підвисає.
А ще, мені зажди подобались фільми Олівера Стоуна (Камінь). В мене вдома ще до тепер знаходиться відеокасета з Natural Born Killers, яку я купив ще десь в 1998-1999 роках і яку передивився разів 20. До речі, в світі існує не дуже вже й багато фільмів, які б я хотів мати в своїй фільмотеці і які я дивлюсь більше ніж один раз.
Так от, вчора я замовив собі Стоунівський фільм The Doors (Двері). Фільм більше не про групу, а про Джіма Морісона. Хто не знає, то Джім Морісон в 1960-1970 роках музикантом, ідейним гуру Хіпі-Руху (Хіпі), одним з небагатьох Королів Року. Помер Морісон в віці 27 років в одному з готелів в Парижі. Похований там же на Мон Марті (або якось так). Офіційна причина смерті -серцевий напад. Однак, Морісон був відомий тим, що зловживав алкоголем та наркотиками. Тому, не виключається передоз.
Фільм цікавий, дивиться на одному диханні. Ну і як же без індіанців (Стоунівський коник). Хто дивився природжених вбивець, знає про що я. В Дверях індіанець теж відіграє роль пророка, проповідника, який передбачає майбутнє. Фільм насичений хорошою музикою.
Цей фільм навів на думку: всі музиканти, що грали в 1960-1980 роках - вживали наркотики. Однак, деякі з них, як Ролін Стоунз, змогли зіскочити доки не перейшли критичну точку, а інші, як Морісон, Преслі тощо - цього зробити не змогли.

понеділок, 8 лютого 2010 р.

Кому перемкнуло????

Я, взагалі то, ніколи особливо не цікавився виборчим законодавством, але недавні події заставили переглянути Закон України "Про вибори президента України". І тут я зясував, що або мені перемкнуло, або всім іншим перемкнуло.
Дивимся в корінь. Ч. 3 ст. 84 каже: Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Якщо я добре знаю математику, половина вважається 50%. Тобто, щоб мати більше половини, треба мати 50% + 1 голос як мінімум. Дивимся дальше.
Частина 4 цієї ж статті цього ж Закону: Якщо до виборчого бюлетеня для голосування у день виборів було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і за результатами голосування у день виборів Президента України жоден кандидат не був обраний відповідно до вимог частини третьої цієї статті, Центральна виборча комісія на підставі пункту 1 частини четвертої статті 15 цього Закону приймає рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів Президента України, про що зазначається у протоколі про підсумки голосування в день виборів Президента України.
Результати виборів станом на зараз:
Оброблено 99,42% протоколів. 48,81% Янукович, 45,61% Тимошенко, 4,37% проти всіх.
Ну так кому перемкнуло, поясніть будь ласка. Який, нафіг, Янукович президент, якщо проти нього проголосувало більше 50%???
Я шось нічого не розумію.

пʼятницю, 5 лютого 2010 р.

MTA Rules

Одна передача по телебаченню заставила задуматися. Передача була про правила в Нью Йоркському метро та про те, як їх люди порушують.
Один чоловік з соловїним прізвищем Atamaniuk їхав ввечері в метро. В вагон зайшов бомж, який сів на єдине вільне місце: біля цього чоловіка. Чоловік посидів декілька секунд, встав і так як в вагоні вільних місць більше не було перейшов в сусідній вагон (в Нью Йоркському метро двері між вагонами відкриті, на відміну від українських метр). Так чталось, що в сусідньому вагоні їхав поліцейський. Результат - штраф в 100 баксів (не можна переходити між вагонами незалежно від того чи поїзд стоїть чи рухається).
Історія 2. Дівчинка поспішала по справам, просвайпила свою безлімітну карточку (особливість карточки безлімітної в тому, що її можна просвайпити лише один раз в 10 хвилин. Це що більше ніж одна особа не користувалась однією карточкою) і спробувала пройти. По якимось причинам турнікет не відкрився. Вона просвайпили ще раз, турнікет їй сказав: Just Used. Біля кожного турнікету є емердженсі вихід, яким можна вийти з метро, але не можна зайти в метро. Коли виходиш через цей вихід, включається сигналізація. Цим виходом дозволяється користуватися лише в екстримальних ситуаціях. Так от, дівчина трохи постояла, хтось виходив, відкри емердженсі вихід, вона зайшла в метро. Штраф - 100 баксів.
Історія 3. Жіночка середніх літ їхала в напівпустому вагоні і тримала свою сумку на сусідньому кріслі. В вагон зайшов поліцейський. Штраф-100 баксів. Правило: один чоловік - одне місце. І не їбе!
От так дивився і думав. За пару місяців що я тут я раз 20 користувався емердженсі виходом (виходив через нього), кожен день їзджу з рюкзаком на сусідньому кріслі і ще ні разу не переходив через вагони. Блін, так і нарватися можна. 100 баксів кишеню не обтяжують. Треба міняти підхід до життя. А правила варто почитати.