Про перепетії з підключенням до цифрового (Цифра) телебачення я вже писав. Тепер як щасливий користувач цього чуда техніки отримую від нього задоволення. Однією з переваг цифрового телебачення, зокрема, є те, що з дивана можна замовити будь-який (ну, майже) фільм (Кіно), який тут же можна подивитися. Це так як би ви дивились кіно з інтернету: заходите на веб сайт і вибираєте для перегляду будь-який із запропонованих фільмів. Тільки якість в телевізора не те що в компютера. І нет (мережа) не підвисає.
А ще, мені зажди подобались фільми Олівера Стоуна (Камінь). В мене вдома ще до тепер знаходиться відеокасета з Natural Born Killers, яку я купив ще десь в 1998-1999 роках і яку передивився разів 20. До речі, в світі існує не дуже вже й багато фільмів, які б я хотів мати в своїй фільмотеці і які я дивлюсь більше ніж один раз.
Так от, вчора я замовив собі Стоунівський фільм The Doors (Двері). Фільм більше не про групу, а про Джіма Морісона. Хто не знає, то Джім Морісон в 1960-1970 роках музикантом, ідейним гуру Хіпі-Руху (Хіпі), одним з небагатьох Королів Року. Помер Морісон в віці 27 років в одному з готелів в Парижі. Похований там же на Мон Марті (або якось так). Офіційна причина смерті -серцевий напад. Однак, Морісон був відомий тим, що зловживав алкоголем та наркотиками. Тому, не виключається передоз.
Фільм цікавий, дивиться на одному диханні. Ну і як же без індіанців (Стоунівський коник). Хто дивився природжених вбивець, знає про що я. В Дверях індіанець теж відіграє роль пророка, проповідника, який передбачає майбутнє. Фільм насичений хорошою музикою.
А ще, мені зажди подобались фільми Олівера Стоуна (Камінь). В мене вдома ще до тепер знаходиться відеокасета з Natural Born Killers, яку я купив ще десь в 1998-1999 роках і яку передивився разів 20. До речі, в світі існує не дуже вже й багато фільмів, які б я хотів мати в своїй фільмотеці і які я дивлюсь більше ніж один раз.
Так от, вчора я замовив собі Стоунівський фільм The Doors (Двері). Фільм більше не про групу, а про Джіма Морісона. Хто не знає, то Джім Морісон в 1960-1970 роках музикантом, ідейним гуру Хіпі-Руху (Хіпі), одним з небагатьох Королів Року. Помер Морісон в віці 27 років в одному з готелів в Парижі. Похований там же на Мон Марті (або якось так). Офіційна причина смерті -серцевий напад. Однак, Морісон був відомий тим, що зловживав алкоголем та наркотиками. Тому, не виключається передоз.
Фільм цікавий, дивиться на одному диханні. Ну і як же без індіанців (Стоунівський коник). Хто дивився природжених вбивець, знає про що я. В Дверях індіанець теж відіграє роль пророка, проповідника, який передбачає майбутнє. Фільм насичений хорошою музикою.
Цей фільм навів на думку: всі музиканти, що грали в 1960-1980 роках - вживали наркотики. Однак, деякі з них, як Ролін Стоунз, змогли зіскочити доки не перейшли критичну точку, а інші, як Морісон, Преслі тощо - цього зробити не змогли.
Немає коментарів:
Дописати коментар