Щоденник молодого Анархотуриста

середа, 31 грудня 2008 р.

...І знову про Кризу...

Мабуть, немає в неті такого блога, в якому б так чи інакше автори не торкались теми Світової Економічної Кризи. І це не дивно, адже тематика постів у блогах визначається їх актуальністю, а сьогодні, мабуть, немає нічого більш актуальнішого, ніж Криза.
Не є винятком і цей блог. Але на передодні Нового Року пропоную поглянути на Кризу з іншого боку. Буквально вчора довелось почути 2 свіжих анекдоти, які видались доволі смішними. Пропоную їх до Вашої уваги.
Анекдот 1. Летить Криза над світом. Летить, летить... Залетіла в США - в країні розруха. Залетіла в Європу - в Європі розруха. Залетіла в Росію - в Росії розруха. Залетіла в Україну і каже: "Бо-о-о-о-женько, а хто ж тут до мене побував?"
Анекдот 2. Приходить чоловік до банку та й каже: "Я хочу покласти на депозит 100 тис. доларів США. До кого я можу звернутися?" "Зверніться до психіатра" - відповідає працівник банку.
З Новим Роком! І нехай Криза в економіці не переростає в Кризу душі.

неділя, 14 грудня 2008 р.

Wizz Air Forever!

Цього тижня вперше довелось скористатися послугами національного лоу костера Wizz Air. Які враження? в цілому, позитивні. Політ зі Львова до Києва (чи навпаки) триває 55 хвилин. Додайте до цього ще час на реєстрацію (не більше 2 годин), в загальному виходить 3 години. ЦЕ значно краще, ніж їхати 10 годин поїздом, спати у вагоні чи 6,5 години експресом. 
Літак Airbus A320 повністю новий, куплений компанією спеціально для перевезень в Україні. Ще чути, як пахнуть шкіряні сидіння. До речі, в Україні це єдиний літак компанії, який літає між Львовом, Києвом, Сімферополем. З Нового Року компанія має намір відкрити рейси у Великобританію та Польщу (з Києва до Кракова/Катовіц).
До негативу, якого, до речі, зовсім не багато. слід віднесни піднебесні ціни на їду та напої на борту літака. Так, склянка розчинної кави обійдеться Вам десь у 15 гривень. Європа ховається. Але, в принципі, ніхто Вас не заставляє купувати каву під час польоту. 3 години (разом із реєстрацією) можна потерпіти. Можна, також, напитися кави перед польотом вдома чи у кафе, так, щоб через вуха лізла. 
Ціни на квитки теж не високі. Я платив по максимальній ціні і квиток з усіма зборами та податками обійшовся мені у 534 грн. в обидві сторони. Навряд чи сьогодні хтось з авіаперевізників може запропонувати дешевші або хоча б такі ж ціни. Найдешевший квиток Вам обійдеться десь у 140 грн зі Львова до Києва та назад. Дешевше ніж плацкартом. Але щоб отримати квиток за таку ціну необхідно замовити його заздалегідь (десь, приблизно, за місяць часу до польоту).
І трохи про реєстрацію. Я вже колись писав, що якщо порівнювати Львівський аеропорт з іншими аеропортами світу (принаймні, тими де я був, а це Бориспіль, Шереметьєво, Внуково, Окоцім, Краків, Шіпхоль та Сімферополь), то з таким же успіхом можна порівняти залізний вокзал "Південний" у Києві та залізничну зупинку в селі Борсуєвка. Порівняння, звичайно, не на користь Львівського аеропорту. Це, мобать, єдиний аеропорт в світі, де Ваш багаж після польоту подають не на спеціальній ленті в спеціально призначеній для цього залі, а на возику, який тягне трактор в залі сектору №3. 
Так, вертаючись до реєстрації. Згідно умов перевезень компанії Wiz Air реєстрація на рейс починається за 2 години до польоту та закінчується за 40 хвилин до польоту. Згідно квитка, мій рейс повинен відправлятися о 7.30 год. Як і належить, я прибув в аеропорт о 5.30. Однак, виявив, що двері сектору №3, де. як правило, відбувається реєстрація на усі рейси "національного лоу костера" закриті намертво та наглухо. Рестраця розпочалась лише десь о 6.30. Під час рєестрації виникла проблема: служба безпеки аеропорту (дві невиспані жінки віком 45-50 років) не могли включити апарат, який просвічує Ваші сумки та Вас особисто. Провозившись з цим апаратом хвилин десять і, нарешті, включивши його, вони виявили, що не встигають з реєстрацією та перевіркою пасажирів. В звязку з цим, реєстрація була продовжена ще на 20 хвилин. Посадка до літака закінчилась десь за хвилин 5 до відправки рейсу. І це при  цьому, що із 150 місць в літаку заповненими виявилось лише 30-40. Не більше.
Рестрацію та перевірку пасажирів проводить не авіакомпанія, а аеропорт, тому ці претензії не до Wizz Air. В цілому, враження про політ позитивні. Вважаю, що Wizz Air - гідна заміна заілзниці (за якістю перевезень) та усім іншим українським авіалініям (за ціною квитка). Єдина чого хочеться, щоб компанія не згорнула свою діяльність у нашій державі в звязку із кризою, а також щоб вона продовжувала розвиватися.

неділя, 7 грудня 2008 р.

Wiewiórki w Królewskich Lazienkach

Білочки в Лазєнках у Варшаві - окрема тема для розмови. Вони нікого не бояться, ніби терористи вистрибують з кущів на доріжку де йдуть люди і вимагають від них горіхів, їдять з рук. Варшавяки усіх білочок називають Kasia. Поняття зеленого не маю чому. Одна білочка коли побачила в мене в руках горіх вилізла по джинсам та по куртці на мою руки і зїла з руки цей горішок. Крім того, бачив як інша білочка випрошувала в людей горіхи, після цього відбігала та закопувала їх, бігла дальше випрошувати горіхи. В цей час, за нею ходив ворон, дивився де вона ці горіхи закопує і викопував їх та зїдав. Такий собі симбіоз. 
Крім того, в Лазєнках є павліни, які себе цілком вільно почувають серед людей, в озері водяться королівські карпи, розміром з доброго кота, а ще багато лебедів, найстраший з яких Wojtek, що має вже кільканадцять років.

субота, 29 листопада 2008 р.

When pigs fly

Знайшов в неті чисто випадково промо фільм хостелу "Flying Pig", що в Амстердамі, де мені довелось провести декілька чудових днів. Фільм складається з двох частин (див. нижче). Чесно кажучи, фільмець так собі, але в ньому я побачив знайомі місця, вулички, канали і, звичайно, й хостел "Flying Pig Downtown".
Ось ця блондиночка, що грає головну роль, працює на рецепшині в Хостелі. Так що запрошую до перегляду.

середа, 26 листопада 2008 р.

Про гру слів

Прийшла чергова розсилка від WizzAir. Дуже сподобався слоган, яким рекламують польоти між Україною та Великобританією. Звучить він так:
Why have UK rain when you can have Ukraine?
Дотепно, чи не так?
Тепер слід очікувати, що "толпи" англічан (і не тільки, там і французи можуть підключитися та й інші європейці) "ломануться" досліджувати Україну, тікаючи від Лондонського дощу. Тим більше, що віз їм для цього не потрібно. Бюджет України різко зросте валютними поповненнями за кордону, фунт - стерлінгів стане дешевше квашеної капусти, а національна валюта - однією з найсильніших валют в світі. Долари, Євро та Фунти будуть продаватися в обмінниках по курсу 1 грн. - 1 дол., 1,2 грн. - 1 євро, 1,8 грн. - 1 фунт.
І все це завдяки 69 фунтам за квиток з Лондона до Києва від авіакомпанії WizzAir!
Гарний прогноз, чи не так? Багато прогнозів приблизно такого ж ступеня ймовірності можна сьогодні почути від наших політиків по телебаченню.

неділя, 23 листопада 2008 р.

І знову зима...

До Львова нарешті прийшла Зима. Хто не вірить може переконатися, поглянувши на фотографії. Пробував сьогодні у Стрийському парку ліпити снігову бабу - нічого не вдалося. Сніг занадто сухий та не тримається купи. Температура - -1 - -2 градуси за Цельсієм. Цікаво, наскільки сніжна буде Зима цього року? Бо минулого була не дуже.



вівторок, 18 листопада 2008 р.

Дещо про кризу, український автопром та мерседеси

Новина дня: Порошенко та компанія пропонують підвищити ввізне мито на імпортні автомобілі з 10 до 25 %. Нагадаю: не так давно Україна стала повноправним членом СОТ. В звязку з тим, уряд змушений був знизити ввізне мито на імпортні автомобілі до 10%. Це призвело до деякого здешевлення імпортних (та й вітчизняних) автомобілей в Україні, причому, не лише нових. Однак, сьогодні Порошенко бажає за рахунок середнього класу продовжити реанімацію рахітного викидня, який називається "українським автопромом". Давайте розберемся, що таке український автопром. Це, в першу чергу, АВТОЗАЗ, який колись, якщо Ви памятаєте, випускав "чудові" автомобілі "Таврія" та "Славута". Тепер залишилось лише складання імпортних марок автомобілей, таких як "ДЕУ", "Шевроле" тощо. Це також корпорація "УКРАВТО", яка виготовляє (вірніше, складає) російські автомобілі (мейд ін Юкрейн), хюндаї, та автобуси БОГДАН (теж, до речі, не українська марка). ЦЕ ще пару виробників меншого гатунку, які теж займаються, по суті, складанням автомобілів імпортних марок. Тобто, підсумуймо, української марки автомобіля, який би вироблявся від А до Я в Україні не існує. По суті, це купка людей (приблизно, чоловік 100), які є власниками та акціонерами цього так званого автопрому.
З середини 90-х років держава дбає як ні про що більше про благополуччя українського автопрому. Дбає таким чином, що збільшує ввізні мита на імпортні автомобілі. В звязку з цим, маємо "дивну", якщо не сказати більше ситуацію. В дежаві, де рівень життя один з найнижчих в Європі (це про нас), вартість автомобілів (як нових. так і БУ) одна з найвижчих в Європі. Лише у нас 20 з лишнім літня Джета може коштувати 6000 доларів США! Нормальна людина, тобто, середній клас, купуючи автомобіль змушений переплачувати тисячі доларів, щоб по суті утримувати ту групку людей, які є власниками автопрому.
Із вступом в СОТ зявився деякий просвіт: імпортне мито знижено і це стало відразу відчутним на вартості нових автомобілей. Навіть різкий скачок долара на 30% в останній місяць не призвів до подорожчання автомобілей в гривнях. Особисто в мене це вселяло оптимізм. Однак, "не довго музика грала", не довго тішився народ. Інфляція, підвищення курсу долара, а також підняття мита на 15 % може призвести до того, що ціни автомобілей піднімуться в 2 рази в гривневому еквіваленті.
А тепер про Мерседеси. Цікаво знати, чи Порошенко, власники автопрому та інші особи, які будуть приймати рішення про підвищення мита їздять на "українських" автомобілях? Якщо вони так дбають про автовиробника, чому ж не покажуть нам, люмпену, на власному прикладі любов до всього українського?
Економіка, як і природа, керується законом: слабі, не конкурентні види вимирають, на їх місце приходять нові, конкурентноздатні види. Особисто я не проти, щоб український автопром нарешті вже "спочив у Бозі". Він й так не має шансів на повноцінне існування. Це дитя калічне і конає вже 16 років. Дайте йому спокійно ПОМЕРТИ!!! Тим більше, що його існування (життям це назвати не можна) підримують штучно, за наш з Вами рахунок. Краще їздити на дешевих, але імпортних автомобілях, чим на дорогих, але українських.

понеділок, 17 листопада 2008 р.

Фраза дня

Фраза дня: "The Planet is fine. The people are fucked".

середа, 5 листопада 2008 р.

Б. Обама - президентом США

Сьогодні зранку стали відомі результати виборів Президента США: ним став сенатор Барак Обама. Ця подія визначальна. Визначальна, перш за все тим, що президентом вперше в історії країни став чорношкірий кандидат.
Біографія Обами вражає. Він виріс із сина кенійського емігранта до президента наймогутнішої країни в світі. Обама народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу (штат Гаваї, США). Його батьком є імігрант з Кенії Барак Хусейн Обама-старший, а мати Анна Данам - американка з м. Вічіта (штат Канзас, США). Батьки познайомилися в Гавайськоому університеті, де Обама старший навчався як іноземний студент. В подальшому батьки розійшлися, Обама старший закінчив докторантуру Гарвардського університету, після чого повернувся в Кенію. Мати Барака вийшла заміж за індонезійського студента і разом з Бараком переїхала жити в Джакарту (Індонезія). Там Обама-молодший навчався до 4-го класу, пілся чого його відправили проживати до батьків матері в Гонолулу. В 1982 році в автокатастрофі в Кенії помер батько Обами, а в 1995 році від раку померла мати. В 1983 році Барак Обама отримав ступінь бакалавра політології, закінчивши Колумбійський університет у Нью Йорку. У 1988 році поступив на юридичний факультет Гарвардського університету. Під час навчання був обраний першим чорношкірим Президентом часопису "Гарвардського правничого ревю". В 1991 році Обама закінчив Гарвардський університет та переїхав в Чікаго, де розпочав працювати в NGO. Кажуть, вже тоді він поставив собі за мету стати Президентом США.
В 1996 році Обаму обрано до сенату штату Іллінойс. В 2005 році - Обама стає сенатором США.
Кенія. Батьківщина батька Обами. Декілька років тому тут після фальсифікації на виборах почалась різанина між двома сновними народами, що населяють Кенію. Загинуло тисячі людей. Сьогодні - Обама - це та людина, яка обєднала цю бідну африканську державу, виступила гарантом миру. Під час передвиборчої кампанії та виборів по всій державі розвішані американські прапори. Усі кенійці, незалежно від національності, моляться і просять Бога (чи то Аллаха) про те, щоб Президентом став ЇХ Обама. Їх мрії збулися. Вперше Президентом США стала людина, батько якого є виходцем з бідної африканської держави. Уявляю, що сьогодні там відбувається. Цікаво, я коли Президентом США стане виходець з України?
Імя Барака Обами асоціюється із словом "вперше": вперше Президентом США став чорношкірий, вперше - син іммігранта, вперше - виходець із бідної африканської країни.
Голосуючи за Обаму - американці проголосували за зміни. За зміни у внутрішній та зовнішній політиці. Обама - політик нової генерації: молодий, активний, з баченням необхідних реформ.

вівторок, 4 листопада 2008 р.

Виставка котів у Львові

Днями, 1-2 листопада 2008 року, в приміщенні Львівської ветеринарної академії відбулася міжнародна виставка котів. Такі виставки у Ветеринарній академії відбуваються щорічно.
Мені довелось потрапити на цю виставку лише на другий її день. Незважаючи на те, що час, відведений до виставки, підходив до завершення, народу було дуже багато. Коти приїхали з різних куточків України, Росії та Польщі. Я нарахував десь приблизно 10 різних порід котячих. Були навіть маленькі котята.
Враження в цілому позитивні, але видається, що місця для проведення виставки було досить мало. Клітки стояли одна біля одної, біля них було дуже багато людей, так що не до кожної можна було пропхатися. Від цього натовпу коти поводилися агресивно та деколи виявляли своє невдоволення досить активно. Ще б пак! Вас би на два дні закрили в клітку та показували всім під ряд. Організаторам, мабуть, слід було б розглянути можливість проведення виставки в більш великій залі.
Але в цілому, враження позитивні.
Нижче декілька фоток котів з виставки.



Були на виставці навіть такі кішки.
А ще там був кіт (чи кішка) який тащився від чіпсів.

субота, 1 листопада 2008 р.

1984: big brother is watching you

by Mykola Senko
1984 is a fantastic novel by George Orwell (Eric A. Blair). It is the most impressive book I have ever read. It is about human, about system, about love and about desire to be free, to have a choice. G. Orwell tells us a story about a man who lives in imagined dictatorial society of future (it has to be said that the book was written in 1948). This society allows you to act, to think, to speak only proper things. The plot takes place in 1984 in London which is a part of a big totalitarian state Oceania. Oceania consists of North and South America, Great Britain, South Africa, Australia. Besides Oceania only two states exists in the world: Eurasia and Eastasia. There is a war between these states constantly because “war is peace”. All people of Oceania are under control. They are being watched by “big brother” through special screens which are situated in each room, each building. The main character of the novel opens another world for himself: he falls in love with a girl who tries to think independently. It has to be said that there is no place for love in such a society. Love is a irrational feeling and people who are in love sometimes do “strange things” . There is no place for “strange things” in the society. This novel shows us an underground struggle of two humans against the system. They lose. Of cause they lose. They have no chance to win. The system is very cruel to them. The same as with other dissidents. They are tortured to make them think properly, to love the system, to love big brother, to be obedient. And only then they are killed. They die as real citizens of their country with faith in it.
The main character, Winston Smith, is a simple man who works for the Ministry of Truth which rewrites history. He goes to work every day, he does not do anything prohibited, he just lives his ordinary life. Until he meets a girl Julia. Julia looks like any ordinary girl. But inside she is an intellectual rebel against the Party. She reads prohibited books, she owns prohibited things, she thinks prohibited thoughts.
The book is pretty hard to read. Orwell brings in a lot of new words for example Ingsoc (the ideology of the totalitarian government of Oceania), Minipax (Ministry of Piece), Minitrue (Ministry of Truth), Miniluv (Ministry of Love). This is a science fiction and Orwell was succeeded in predicting a few technical gadgets, for example screens which are situated in every house.
This books is worth reading. I think that everyone of us will find something interesting in it. This novel is sort of book which makes you think.


Doesn't it remind you anything?

понеділок, 20 жовтня 2008 р.

Деградація!

Ось провів критичний аналіз свого блогу. Що зясувалось:
По-перше, на початку ведення блогу писав набагато частіше.
По-друге, більш ранні дописи видаються якіснішими та цікавішими. Принаймні, їх можна назвати дописами, оскільки та крім фото або відео ще якийсь текст бував. Зараз впадло. Текст це ж думати треба!!! А думати не хочеться. Краще вставити код з YouTube дописати щось кумедне (типу, який прикольний фільмець) і тішитися, що виконав свій моральний обовязок на два тижні наперед.
От би взяти приклад з мого віртуального друга SHRAJKA. Що не допис, то якась думка. Більш менш глубока. Такі дописи цікаво читати (тому я і хожу на його блог). Цікаво, чи ходить хтось на мій щоб почитати? Чи лише випадково залітає?
Та ну його, дістало все.
Криза творчості.
Нескінчееееенннннааааааааа............
От, поїхати б в Парагвай. Там віз не треба Можна відірватися класно. Асунсьйон - одна з найдешевших столиць світу. Ото б фоток наробив!!!!!
А ще б в Штати...
От може б івражень би набрався, і понаписував щось.
Хоча хто його зна. Он, після двотижневої подорожі Голландією та Бельгією хватило на дві сторінки про Амстердам написати. І то нецікаво. Не те що NODDEAT. Читаєш як він пише про Копенгаген, і так як би там сам був.
Мда, криза.....
А чи її колись не було?

вівторок, 7 жовтня 2008 р.

Mankind Is No Island


Mankind Is No Island (Людина не острів) - короткометражний фільм (3 хв. 30 сек.) знятий на відеокамеру мобільного телефону режисером Jason van Genderen. Цей фільм отримав головну премію у розмірі 20 тис. доларів США на фестивалі Tropfest 2008 у Нью Йорку. Бюджет фільму складає 57 дол. США (мабуть, на пиво для акторів та режисера після тяжкого знімального дня), фільм знятий у Сіднею та Нью Йорку. А загалом, фільм дуже класний. Насолоджуйтесь!

неділя, 21 вересня 2008 р.

Не про український бюджет

Пісня не про українській бюджет. Верховній Раді України присвячується (посмертно)!
Piosenka nie o ukraińskim budżecie. Poświęca się ukraińskiemu parlamentowi (pośmiertnie)!

понеділок, 15 вересня 2008 р.

Жовква палить!!!

Такий от знак довелось побачити в самому центрі Жовкви. Не зрозуміло тільки чи то терІторія приватна, чи авто службові...

пʼятниця, 5 вересня 2008 р.

Бусько

Такого собі Буська вдалось зазняти в Калуші по дорозі з Івано-Франківська рік тому. Він гуляв собі в центрі міста по вулиці і ні на кого не звертав уваги. Пробував на дзьоб окурки, але, видно, не смакували йому бо зразу ж випльовував. Був трохи "не шляхетного" виду: брудний дуже, але, в цілому, настрій мав хороший. Люди були в захваті!

неділя, 31 серпня 2008 р.

Невідоме чудо на кухні

От таке от чудо зацвіло в мене на кухні. Може хто знає як воно називається?


субота, 23 серпня 2008 р.

Класний пацан Кузя

Це - класний пацан Кузя
Він живе на поличці з книгами
Він вміє читати...
...писати... і ще дещо...

вівторок, 19 серпня 2008 р.

Голодомор в Україні 1932-1933 роках


Words from the film: "...But the world did nothing to help them..."
Відео взято звідси.

неділя, 17 серпня 2008 р.

середа, 13 серпня 2008 р.

Аквапарк у Львові - круто так, що аж ноги теліпає!

І так, знову про аквапарк. Настав цей доленосний момент, коли я зміг омити свої недостойні ноги у Водах Прекрасного Аквапарку «Пляж», що у Львові по вул. не знаю якій біля готелю «Супутник», нового ЦУМу, базарчику, навпроти супермаркетів «Сільпо» та «Арсен». Намагатимусь порівняти цей Аквапарк (вибачте, інакше як з великої букви це слово писати не можу) із іншими відомими мені аквапарками, в яких я був (а їх не так вже й багато, всього два: один у Кракові, другий у Варшаві, хоча, те, що є у Варшаві навіть аквапарком назвати язик не повертається).

Відкриття Аквапарку у такому сухопутному місті як Львів подія не з рядових. Хоча б тому, що у нас немає своєї Вісли, з якої можна було б черпати воду в необмежених кількостях. Але, хоч мало хто в це до кінця вірив (і Ваш покірний слуга теж думав, що погаласують та й забудуть), сталося. 8 серпня 2008 року відбулось урочисте відкриття. Я там не був тому не знаю, що там відбувалося. Вдалось попасти в цей Заклад лише сьогодні, після обіду 13 серпня.

Перше, що вражає, це ціни. Вражає, так би мовити, приємно, порівняно з європейськими аналогами, але, як то кажуть, не обійшлось й без української жадібності. В будний день з 10.00 до 22.00 ціна квитка на 1 год. коштує 25 грн. – 25 грн., 2 год. – 35 грн., 3 год. – 50 грн., повний день – 80 грн. Ціна з 7 год. до 10 год. нижча. Крім того, є знижки для студентів. У вихідні та святкові ціни дорожчі. Детальніше із тарифами можна ознайомитися тут. Наприклад, в Кракові 2 год. в будний день коштує в районі 30 зл. (62-65 грн.) проти наших 35 грн. Тобто. Так би мовити, ціни справедливі.

Оплачуєш при вході в аквапарк за бажаний час, отримуєш браслет, з яким потім повинен вийти (як і в інших аквапарках). За перевищення оплаченого часу плтив по тарифу 1 грн. – 1 хв. Як на мене, такий тариф, який в 4 рази перевищує «нормальний» тариф, видається трохи перебільшеним. Крім того, у Львові джакузі входить в платну зону і оплачується по тарифу 1 грн. за 1 хв., незалежно від вибраного часу. В усіх відомих мені аквапарках, джакузі знаходяться в загальній зоні і їх користування входить в обраний пакет (видається, тут відіграла роль українська жадібність).

Роздягальна стандартна, аквапарківська. Із роздягальні через душ входиш в зал. Вразило те, що не зважаючи на невеликий термін експлуатації Аквапарку, половина душових вже не працювала (Львів!!! Це Вам не Ваш грьобаний Краків чи Варшава із Віслою, трясця йому. Це наше Славне, Європейське Місто!!!).

Аквапарк складається, в принципі, з 3 зон. Одна з них повністю виділена під 50-метровий басейн. Басейн класний, глибокий. Кажуть, у Львові єдиний такий. В Кракові, до речі, басейну в аквапарку немає, але зате такий де басейн є у Варшаві. Але й тут не обійшлось без львівської екзотики. В басейні можна плавати лише в шапочці (до речі, у Варшаві всі плавали без будь-яких шапочок). Хто не взяв (забув, не знав) із собою шапочку, не біда. Її можна придбати в Аквапарку всього за 25 (!!!) грн.

В наступній зоні Ви зможете знайти різні водні масажі: знизу, зверху, збоку і т.д., а також дитячий басейн, де, в принципі, дітям буде де похлюпатися та погратися (в Кракові така зона теж є, а у Варшаві я її не бачив, хоча там весь аквапарк якийсь дитячий).

І нарешті, в третій зоні гірки!!! У Львові, так як і у Кракові, є три середні гірки та одна маленька в залі, а також чотири велииииикі гірки, що виходять з вежі. Хоча, у Львові є свої особливості. Ні в Кракові, ні у Варшаві не можна кататися з гірок на спеціальних колах. У Львові така можливість є. При цьому, існують кола 2 видів: одно- та двомісні. Спускатися на колах можна лише з спеціально визначених гірок, при цьому, з тих гірок не можна спускатися без кіл. Це для мене новина. Гірки, що виходять з вежі подібні до Краківських, хоча, як на мене, менш екстремальні (в Кракові то було шось!!!). З двох з них можна спускатися в колах, а з двох без цих кіл. В гірках, що виходять з вежі, існують певні недопрацювання в синхронізації спусків. Є світлофор з червоним та зеленим світлом, але коли я вперше спускався, на виході догнав свого попередника (хлопця, який виїхав перед мною), в’їхав йому в спину та ми вдвох звалилися в басейн (от не повезло хлопцеві).

В принципі, синхронізація спусків це безпека і, видається, адміністрація Аквапарку мала б подбати про це, щоб люди не повбивались на цих гірках.

Але синхронізація – це не єдиний недолік Аквапарку. Як то кажуть, у нас вміють спаскудити будь-яке найкраще починання (або, принаймні, підпаскудити його). Місцями криво плитка лежить, місцями десь вода підтікає, місцями сходи заржавіли, місцями драбинка, що веде з басейну поламала (хоча, повторюю, аквапарк працює менше тижня). Мабуть, використовували дешеві китайські матеріали. Тобто, в Україні, як то в Україні.

В загальному. Враження від відвідування Аквапарку хороші. Звичайно, не без недоліків. Але, у Львові це новина і тому ми лише вчимось будувати Аквапарки! Надіюсь, що власники зауважать ці недоліки та постараються усунути їх. Загальна оцінка – 5 з мінусом в п’ятибальній системі.


P.S. Свіжа новина: "Динамо" Київ - "Спартак" Москва: 4-1. Ми їх взули! І це на їх території!