Щоденник молодого Анархотуриста

субота, 31 січня 2009 р.

Assessment (оцінювання)

Шановні друзі, шанувальники, читачі та випадкові перехожі!
Щойно до блогу додав новий гаджет. Тепер Ви, поціновувачі мого таланту, випадкові читачі, друзі та недруги, можете цілком анонімно оцінити цей блог та його дописи. Гаджет знаходить справа під іконкою прихильників. Критерії оцінювання можуть бути найрізноманітнішими: зміст постів, їх тематика, оформлення блогу тощо.
Обіцяю правильно сприймати навіть найгірші оцінки та реагувати на них змінючи блог на краще.
З повагою, Offspring.

четвер, 29 січня 2009 р.

Мобільний літопис

До чого людину може довести безсоння! От, лежу я вчора, не спиться і думу гадаю... А так як вже все перегадав, почав згадувати свої мобільні телефони, які в мене були. Тут і виникла думка, написати "мобільний літопис раба Божого Offspring-а".
Так от, перший телефон - як перша дівчина, перше кохання, перший сек. Він не забувається. Вперше мобільний телефон я придбав в грудні 1999 року. Тоді це було круто! Дуже круто! Надзвичайно круто! Тим, хто був щасливим власником мобілки заздрили і тихенько ненавиділи (адже, жаба - за правом визнається українським звіром). Надихнув мене на придбання цього дива мій товариш, який довший час експериментував з радіо телефонами, а потім плюнув та купив собі мобілу. Для молодшого покоління, а також для тих, хто забув, нагадаю (скажу) радіо-телефони - це такі телефони, які складаються з двох частин (як мінімум): бази та трубки. Базу Ви ставите вдома, підключаєте до телефонної лінії, виводите зовнішню антену. Вона трохи схожа на телевізійну. Трубка ззовні схожа на цеглину з телескопічною антеною (як на старих радіоприймачах). Коли Вам звонять, Ви витягуєте антену та розмовляєте. Теоретично, радіус дії телефона мав бути 40-50 км. Але це тільки теоретично. Практично радіус був значно меншим. а якість звязку - паршива. Саме тому, мій знайомий кинув експерименти та купив собі мобілу. Більше того, він переконав мене зробити те саме.
Так от, моя перша мобіла - це Motorola M3688. На той час - це був крутий телефон, за який мені прийшлось віддати 140 дол. США. Памятаю, що телефон я придбав десь в якійсь фірмі, що знаходилась в майже гаражі в районі вокзалу у Львові. Для цього, мені довелось спеціально приїхати з Дрогобича, де я в цей час працював. Телефон був хороший, виконував своє основне призначення: звонив та приймав СМС-ки. Слід зазначити, що для спікування я обрав пакет KYISTAR BASE. Якщо хтось не памятає, які тоді були умови, нагадаю. Хвилина вихідного та вхідного (так, так, в ті часи вхідні звінки тарифікувалися. Не завжди була халява!) коштувала 50 американських центів в бізнес час (8.00-18.00 в будні дні). В не бізнес час (18.00-22.00), а також у вихідні дні 8.00-22.00 хвилина вхідного та вихідного дзвінка коштувала 25 центів, а у нічний час 22.00-8.00 хвилина коштувала 12 центів. СМС-ки були безкоштовними, але тариф BASE не давав змоги їх відправляти (можна було тільки приймати). Функція відправки СМС була включена чуть пізніше. Слід зазачити, що СМС-ки в цей час не були надто популярними. Мабуть.,в звязку з тим, що мобільним користувались одиниці. Крім пакету BASE існував ще пакет ACE. Там тарифікація була дещо іншою: хвилина вихідного дзвінка круглодобово коштувала 50 центів, а хвилина вхідного дзвінка - 25 центів. Тарифікація здійснювалась в гривнях за курсом національного банку. Стартовий пакет коштував 150 грн, а на рахунку було 60 грн. (10 грн на сім-карточці та карточка на 50 грн).
Моторолкою тішився я не довго. В мене благополучно її вкрали в серпні 2000 року під час поїздки на відпочинок в Крим (все вони, кляті москалі).
Десь пів року я, як лох, ходив без мобілки. В грудні 2000 року мене підписали на якусь акцію від UMC, де "безкоштовно" давали новий телефон ERICSON A1018s. Все, що потрібно було зробити, це підписати півтора річний контракт, заплатили 400 грн, які клали на рахунок та юзати телефон, не забуваючи вчасно сплачувати рахунки. Я вже не памятаю деталей контракту, але було весело. Десь через 2 місяці мій ERICSSON "відкинув копита" і я забив на конракт. Мені прийшло пару претензій, раз чи два позвонили та на тому закінчилось.
Відразу після "розірвання" контракту в односторонньому порядку, я придбав собі новий телефон: MOTOROLA V2288. Цим телефоном я був дуже задоволений: хороша якість звязку, хороша функціональність як на той час, стильний дизайн, змінні різнокольорові панельки, які входили в комплект та, саме основне, радіоприймач з дуже хорошою якістю звязку. Він неодноразово тішив мене своєю музикою в маршрутці по дорозі на та з роботи.
Після цього телефону я придбав Siemens C45. Вигравав цей телефон, порівняно з своїми попередниками, оригінальною жовтою підсвіткою, простотою меню, порівняно з Моторолкою, та невеликими, я б сказав навіть мініатюрними розмірами.
В грудні 2004 року я став щасливим власником Motorola V300. Перший телефон з кольоровим екраном, з GPRSом, MMS-ами, фотокамерою. Короче, повний фарш!!! Але, чесно кажучи, після дворічного юзання цього телефону я зрозумів одну річ: камерою я користувався перший місяць, мобільним інтернетом теж, ММСами може перші два місяці. Через деякий час, як тільки пройшла цікавість, всі ці функції стали абсолютно не потрібними. Саме тому наступним моїм телефоном стала NOKIA 1100i. Цей телефон відрізнявся простотою у використанні, мав всі необхідні функції, які я вважав за потрібні, а також батарею, яка тримала 1,5-2 тижні!!! Це, як на мене, дуже важливо. Важливіше, ніж GPRS та MMS.
Сьогодні я щасливий власник Nokia 6300. Про враження від користування цим телефоном я вже писав. Якщо одним реченням, мене влаштовує в ньому все, крім батареї, якої вистарчає на дуже не довго. Єдина причина, через яку я придбав цей телефон - це наявністюь Bluetooth, який мені необхідний як початкуючому автомобілісту.
Цікаво, яким буде наступний телефон?

вівторок, 27 січня 2009 р.

Анекдот дня


Життя - як Зебра: біла смуга, чорна смуга, біла смуга, чорна смуга..., а потім хвіст і повна з...ниця.

понеділок, 26 січня 2009 р.

Недоліки в позитиві

Щодо цього телефону (Nokia 6300) мене влаштовує майже все: функціональність, зовнішній вигляд тощо. Наприклад, мене цілком влаштовує мейл-клієнт за допомогою якого завжди можна перевірити свій мейл, можливість використовувати скайп, аську, гуглток та інші комункатори (через фрінг), знаходжу дуже позитивним наявність мініопери, за допомогою якої на телефоні можна серфувати по безмежним просторам "дорослого" інтернету (а не якогось там вапу), хороша якість звязку тощо.
Але до усього цього позитиву додається один негатив, один-єдиний який псує все враження про телефон. Так вже в світі склалося, що ложка дьогтю псує бочку меду. Власне, тим дьогтем в телефоні є батарея. Батарея, яку хватає в кращому разі на півтори доби, а в гіршому разі - починає квакати вже до вечора. Власне, через цю ложку телефон підвів мене два рази у найбільш відповідальний момент. Виникає питання: навіщо тратити мільйни на маркетилогічні дослідження, на розробку нових телефонів, якщо через таку дрібницю, по суті, телефон не може в повній мірі виконувати своє призначення?

середа, 14 січня 2009 р.

Sealand

Виявляється, в світі існує багато цікавого, про яке ми знаємо зовсім мало або взагалі нічого. До такої категорії відносить й тема про найменшу в світі країну Sealand або Морська Земля людською мовою.
Так от, Sealand зявилась в 1966 році роках на базі морської платформи, що знаходиться недалеко від Великобританії в нейтральних водах. Історія цієї держави починається з того, що відставний майор британської армії шукав місце для своєї радіостанції. Але, як істинний хіппі, ліцензію він не хотів купувати (правильно, а нашо тратити час та гроші на якісь там папірчики). В звязку з цим, він вирішив відкрити радіостанції в такому місці, де б не поширювалась юрисдикція жодної держави. І таке місце він знайшов. Це виявилась закинута морська база часів ІІ-ої світової війни яка знаходилась на відстані 7 морських миль від Великобритації в Північному морі (слід зазначити, що територіальні води держави за міжнародним правом того часу визначались на відстанні 3 морських миль).
Наш майор самовільно зайняв цю базу, яка до цього часу вже була знята з обліку військово-морських сил Великобританії. Після консультацій з юристами для того, щоб визначити свій статус за цією базою та створити дуже цікавий прецедент, Рой Бейтс (так звали цього майора) оголосив про створення нової держави Sealand, а себе призначив принцем, свою дружину - принцесою.
Через рік, взнавши про нового сусіда, офіційний Лондон відправив командосів "евакуювати" підданих Її Величності. Однак, коли корабель з військовими підійшов до бази, Рой Бейтс відкрив по них попереджувальний вогонь. Військові не стали ввязуватися в бій і відступили.
Офіційний Лондон подав на Роя Бейтса в суд, однак той відмовився розглядати справу, оскільки весь інцидент трапився поза територіальними водами Великобританії, тобто за кордоном.
Через кілька років була створена Конституція Морської Держави, її гімн, прапор, гроші (сілендські долари). Зявились паспорти. За підрахунками, сьогодні існує близько 300 паспортів Sealand, якими володіють особи зі всього світу. Слід зазначити, що Sealand не визнаний жодною державою, але початки для цього вже закладені. Наприклад, хоча б рішення суду, який відмовився розглядати справу проти Бейтса.
1.10.1987 року Великобританія оголосила про розширення територіальних вод з 3 до 12 морських миль (нагадаємо, що Sealand знаходиться на відстані 7 морських миль від Великобританії). У відповідь Sealand теж оголосив про розширення територіальних воді до 12 морських миль. За міжнародним правом, якщо територіальні води двох держав пересікаються, вони діляться рівно по половині. Уряд Її Величності ніяк на це не відреагував.
От така історія. Хотів би відвідати цю державу та попробувати стати її громадянином (цікаво, а скільки коштує сілендський паспорт?)

вівторок, 6 січня 2009 р.

Подарунки від Миколая (запізнілий пост)

Отже, леді та джентельмени, Миколая! Свято, яке відбулося. Інакше й не скажеш. Адже, сьогодні вже 6 січня наступного, після Миколая, року.
Усім дітям, великими і малим, чемним і  нечемним, Миколай приносить подарунки: хто був чемним,тому гарні подарунки, наприклад, носки, а хто був нечемним - тому різочку. Мабуть, цього року я був особливо чемним, оскільки Миколай приніс мені не просто подарунок, а МЕГАПОДАРУНОК - автомобіль ДЕУ Ланос Хетчбек з салону "Галичина-Авто" (завдяки моїй щедрості, звичайно). Як виглядає це чудо можна побачити на фотках. Забрав я його з салону 18 грудня 2008 року. Тобто, хочу цим скакзати, що вже майже вмію їздити.
Як виявилось, ми з Миколаєм патріоти, оскільки не зважаючи на всі негаразди української економіки та автопрому, про які я вже писав раніше, вирішили підтримати відчизняного товаровиробника і придбати повністю "український" автомобіль (не звертайте увагу, що мотор та коробка передач в нього опелівська, тобто, мейд ін Джемені, а кузов зроблений в Польщі на фабриці FSO).
В сумі, ми з Миколаєм не словом, а ділом вирішили підтримати українського товаровиробника у складний для нього час. Закликаю те саме зробити пана Порошенка, який дуже багато говорить про негаразди українського автопрому, а їздить в цей же час на імпортних автомобілях.

Більше фоток Мустанга можна побачити тут
My car

неділя, 4 січня 2009 р.

Україна без матрьошок!



ПЕРВЫЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ БОЙКОТ РОССИЙСКИХ ТОВАРОВ

 

 

Последние заявления о ценах на газ для Украины и публичные действия высших чиновников Российской Федерации являются экономическим давлением, представляют собой недружественный шаг по отношению к народу Украины и требуют от украинцев всех национальностей симметричных, совместных и слаженных действий.

 

Каждый гражданин Украины может действенно ответить на вызов. Каждый из нас может ограничить или отказаться от потребления товаров, произведённых в Российской Федерации.

 

Первый этап национального бойкота российских товаров  - отказ от потребления товаров пищевой и легкой промышленности РФ. Украина легко может обойтись без конфет, сыра, пива, сухариков, сапог и матрёшек российского производства! Такие действия также являются актом поддержки национального товаропроизводителя.

 

Также необходимо всячески содействовать распространению информации о бойкоте. Перешлите эту информацию всем адресатам своей электронной почты. Отправьте единомышленникам смс-сообщения «ПРИСОЕДИНЯЙСЯ К ПЕРВОМУ НАЦИОНАЛЬНОМУ БОЙКОТУ РОССИЙСКИХ ТОВАРОВ» и «УКРАИНА БЕЗ МАТРЁШЕК!» Распечатайте символику бойкота и поместите на своём рабочем столе, на своей одежде, в своём магазине или офисе. Если вы владеете предприятием оптовой или розничной торговли, пожалуйста, воздержитесь от новых заказов российских товаров.

 

КАЖДЫЙ  ИЗ  НАС  МОЖЕТ  СКАЗАТЬ  «НЕТ»  ДАВЛЕНИЮ НА  СВОЮ СТРАНУ!

 

 

гражданская инициатива

«УКРАИНА БЕЗ МАТРЁШЕК!»