Щоденник молодого Анархотуриста


понеділок, 5 травня 2008 р.

Якщо вже про Антверпен...

Якщо вже писати про Антверпен та різних вуличних музикантів, то слід згадати ще одного волоцюгу в хорошому змісті цього слова. Кажучи правду, я ще ніколи не чув, щоб хтось на піаніно так лабав рок-н-рол як він. На відео цього не відчути, але в живу - це було щось! Людиска зупинялись, кидали йому єврики, йшли далі, і, мабуть, байдужим до його гри не залишився ніхто. Чувак грав на піаніно так, ніби живе останній день. Інструмент поставив на колеса і причепив до велосипеда замість переднього руля. Таке собі ноу-хау. Піаніно, звичайно, не гітара і так легко його з місця на місце не перенесеш. Але за допомогою цього винаходу цей хлопець може зупинитися будь де, де є більше туристів, грати там скільки захоче та коли захоче може змінити місце. Одним словом - повна свобода, яка так необхідна вуличному музикантові. Відео знято 10 квітня 2008 року.

Коли я завантажив це відео в YouTube, то зробив відкриття, що хтось вже раніше від мене, а саме в жовтні 2007 року, зняв на відео того самого чувака на вулицях того ж Антверпена, який грає на тому самому піаніно, в тому самому червоному светрі ту саму пісню та також помістив його в YouTube. В звязку з цим, поряд з моїм відео даю відео свого попередника. Як завжди, для порівняння.

1 коментар:

Анонім сказав...

Супер чувак... Я й не думав що так можна)))