Так от, 18 березня цього року тусував я собі на своєму велисипеді і нікого не чіпав. А так як на дорозі, по якій я тусував виявився такий собі трафік джем, то я почав тусувати по тротуару, що для Нью Йорка не є чимось дивним, хоча тусувати по тротуару на велосипеді й заборонено. І тут як в цьому анекдоті: "з-за кущів вискочив ГАІшник", ну, або його відповідник в Америці.
Тут слід зазначити, що в Нью Йорку хоч і є правила дорожнього руху, відношення до них приблизно таке ж як і в Україні. Народ не цурається переходитит вулицю на червоне світло або взагалі у не встановленому місці або їздити по тротуарам. Часто густо це відбувається на очах в поліцейських, які на це не дуже дивуються і, як правило, не реагують. Короче, Америка не Європа. Ну що Вам про це говорити, всі ми українці.
Що ж стосується велосипедів, то, знову ж таки, Америка не Європа і з велосипедними доріжками тут напряг, причому серйозний. Якщо велосипедні доріжки ще де-не-де є в Манхетені, то в Брукліні їх ну дуже мало. А так як трафік в столиці світу сейозний, і часто бувають трафік-джеми то й приходиться бідним велосипедистам часто густо тусувати по тротуарі. Причому, тусують про тротуару всі, навіть ці ж судді чи поліцейські, якщо вони їздять, звичайно, на вєліках.
Так от, повернемось до сюжетної лінії. Вискакує, значить, з-за кущів ГАІшник і владним помахом вказівного пальця кличе мене до себе. Я підїзджаю. Він просить мені надати йому своє АйДі. Я хочу сказати, що не маю при собі АйДі, так як залишив його вдома і, взагалі. я не зобовязаний носити із собою АйДі, але вчасно згадую, що на одному із занять в Школі нам розповідали про справу, в якій Верховний Суд США постановив, що поліцейські МАЮТЬ ПРАВО арештовувати людину за порушення правил дорожнього руху. А так як судовий прецедент тут - закон, я вирішую не вийобуватись та даю своє АйДі.
Поліцейський крутить моє АйДі між пальцями і питається, чи я знаю, що для їзди на вєліку є дорога. "Мабуть, у нього місячні", - думаю я, - "або жінка зранку не дала". Однак, кажу, що на дорозі трафік джем і що я взагалі темпорарі візітор і не знав цього. Він каже щось типу "Бла-Бла-Бла" питає чи не маю я неоплачених штрафів, я кажу що ні і тусує до свого радіовозу.
Я чекаю...
Чекаю....
Чекаю......
В машині їх двоє. Двоє поліцейських. Вони між собою про щось розмовляють. Один з них періодично поглядує на мене. Мабуть, обговорюють мене. Я намагаюсь видаватись спокійним. Взагалі то, я й так спокійний, бо мені похуй. Знаю: за таке не розстріляють.
Через хвилин 10 один з них, той самий, що мене зупинив, підходить і каже приблизно таке: "Сорі ебаут зет, але тут тобі САМОНЗ (SUMONS), ти повинен підійти 19 травня за цією адресою до судді і суддя визначить тобі стягнення". Я не даю дупля. І питаю: "Це тікет? (штраф)". Він каже: "це таке як тікет, але ти повинен підійти до судді".
Я дальше не даю дупля, але кажу ОК і їду додому. Вирішую з цим розібратися. Виявляється, за виявлені адміністративні порушення поліцейський може реагувати різним чином: по-перше. за певні види порушень може арештувати. Це не наш варіант, мене це не цікавить. По-друге, може виписати тікет. Тобто, по суті, штраф. Квитанції, яку необхідно оплатити у вказаний термін. І, по-третє, може дати SUMONS. По суті, це виклик в суд. Я повинен зявитися у встановлений термні перед очі ЙОГО ЧЕСТІ, який і визначить вид та розмір стягнення. Теоретично, суддя може обмежетися попередженням, дати штраф чи призначити! виправні роботи.
Прихожу, я значить, сьогодні в суд, а тут як в ареопорту: секюріті чекпоінт, а значить треба знімати ремінь, витягувати все з кишень тощо. До речі, таке у всіх органах державної влади як Федеральної. так і Штатів. Проходжу всю процедуру і питаю, куди мені йти - в мене самонз. Поліцейський каже, на 2 поверх. Прихожу: зал, черга чоловік 30 і 7-8 віконичок. Це реєстрація. Постоявши в черзі необхідно підійти до віконечка, де дадуть номерок із номером зали судових. Підхожу, я, значить, до віконечка, а дядько у віконичку каже: "Your case has been dismissed. Go home and sleep well". Тобто, справу закрили. Очевидно, за малозначимістю.
От така вона, амерікан джастіс.