Про Львів

(Цей допис висловлює особисту позицію автора і не претендує на абсолютну істину)

Львів, звичайно, унікальне місто. Іншого в Україні такого немає. Однак, ця унікальність є, можна так сказати, "місцевою". В Європі є багатото "європейських" міст з подібною архітектурою. Львів також є туристичним центром. Це теж беззаперечно. Однак, погляньмо, хто складає основну масу туристів у Львові? Це поляки, які мають безвізовий вїзд в Україну і яких мучить ностальгія за Львовом - "польскім міастем". Багато з них це потомки поляків, що народились та жили у Львові і вваждають справою честі відвідати це місто.

Однак, давайте поглянемо, що таке Львів сьогодні.

Більшість всієї архітектури, яку ми маємо і якою так пишаємося, побудована на переломі 19-20 століть, під час австрійського панування. В міжвоєнний період у Львові 51,7% населення були поляки, 29% євреї, а решту (це близько 20%) становли українці та інші національності. Під час війни були знищені євреї, а після неї виселені поляки, які, в основному, осіли у нинішньому Вроцлаві. Сьогодні Львів далеко не той, який був до 1939 року. Він змінився, змінились люди.

Що ми маємо у Львові?

По-перше, архітектуру, заради якої приїзжає більшість туристів, і яка знаходиться в жахливому стані: сірі, облізлі стіни будинків, які часто знаходяться в аварійному стані, запах каналізації, в основному, весною, коли сходить сніг, від якого вивертає тощо.

По-друге, розбиті дороги, більшість яких навіть під час ІІ світової війни були, мабуть, в кращому стані. Тут слід зауважити, що це проблема не лише Львова, але й всієї України.

По-третє, бездарну владу, яка не може організувати навіть елементарне приведення міста в порядок.

По-четверте, примару Євро-2012, яка висить над Львовом і яка вселяє надію на покращення інфраструктури та всього переліченого вище, однак, згідно українських реалій, у нас вміють про...ти навіть все найкраще.

По-пяте, жахливий громадський транспорт, в якому щоженна подорож стає справжньою мукою.

Раді справедливості, слід зазначити, що перелічені вище проблеми характерні не лише для Львова, але й для всіх інших українських міст. В цьому плані Львів не є унікальним.

Отже, підсумовуючи викладене, що ми маємо?

Львів, як такий, втратив свою унікальність. Він нічим не відрізняється від інших українських міст: Харкова. Дніпропетровська, Одеси тощо. Залишилась лише примара того старого Львова, яка часто розігрується на туристичній карті. Львів втартив душу, залишився лише кістяк.