У вересні цього року минає 20 років з часу проведення Першого фестивалю сучасної української музики Червона Рута-89.
Чим же унікальний був цей фестиваль і що спільного між ним та Вудстоком, який відбувся на 20 років раніше?
Червона Рута дозволила вийти з тіні, вийти з підпілля українським виконавцям і вперше "засвітитися" виступити з Великої сцени. Так, Тарас Грималюк зазначає: "Звичайно, весь цей музичний потенціал до 1989 року визрівав десь у андеграунді. Але, якби не «Червона рута», на тому ж рівні він міг би й залишитися. «Червона рута» 1989-го року, без перебільшення, ознаменувала нову епоху не тільки в українській музиці, а й культурі загалом. Це була музика нового часу, яка несла нові ідеї та нову стилістику. Цінність «Червоної рути-89» у тому, що вона виявила: саме така музика потрібна суспільству. Хто такі були «Брати Гадюкіни»? Про них ніхто не знав. Вони грали у львівському підвалі. Так само «ВВ», які грали «для своїх» у рок-клубі. Хто знав про «Кому Вниз»? А Тарас Петриненко на той час працював у Москві і співав пісні російською мовою. Якби не «Червона рута», в Україну він навряд чи повернувся б".
Як і Вудсток, Червона Рута була Першим такого роду і масштабу фестивалем. Саме тому вона залишиться назавжди в історії української музики.
Сьогодні в блогосфері існує блог, присвячений цьому фестивалю. Крім цього, в цих же Чернівцях готується проведення ювілейного фестивалю, який відбудеться 16-20 вересня 2009 року.
А зараз трошки релаксу: Андрій Миколайчук "Піду втоплюся"
Чим же унікальний був цей фестиваль і що спільного між ним та Вудстоком, який відбувся на 20 років раніше?
Червона Рута дозволила вийти з тіні, вийти з підпілля українським виконавцям і вперше "засвітитися" виступити з Великої сцени. Так, Тарас Грималюк зазначає: "Звичайно, весь цей музичний потенціал до 1989 року визрівав десь у андеграунді. Але, якби не «Червона рута», на тому ж рівні він міг би й залишитися. «Червона рута» 1989-го року, без перебільшення, ознаменувала нову епоху не тільки в українській музиці, а й культурі загалом. Це була музика нового часу, яка несла нові ідеї та нову стилістику. Цінність «Червоної рути-89» у тому, що вона виявила: саме така музика потрібна суспільству. Хто такі були «Брати Гадюкіни»? Про них ніхто не знав. Вони грали у львівському підвалі. Так само «ВВ», які грали «для своїх» у рок-клубі. Хто знав про «Кому Вниз»? А Тарас Петриненко на той час працював у Москві і співав пісні російською мовою. Якби не «Червона рута», в Україну він навряд чи повернувся б".
Як і Вудсток, Червона Рута була Першим такого роду і масштабу фестивалем. Саме тому вона залишиться назавжди в історії української музики.
Сьогодні в блогосфері існує блог, присвячений цьому фестивалю. Крім цього, в цих же Чернівцях готується проведення ювілейного фестивалю, який відбудеться 16-20 вересня 2009 року.
А зараз трошки релаксу: Андрій Миколайчук "Піду втоплюся"
3 коментарі:
миколайчук -- бомба! =) пам'ятаю клітинами цей примітивний ритм і манеру виконання =)
Ага. Я ще в школі був. Ми під нього тащились. Памятаю, як він приїхав на концерт в наше містечко білетів неможливо було дістати. А перед концертом Миколайчук бігав босим по місцевому парку. Наскільки я розумію, в нього манера була босим ходити. Тоді наша класна керівничка сказала, що нормальна людина босою ходити не буде. Совдепія. Що зробиш.
в якомусь сенсі вона була права ;-))))))
Дописати коментар