Щоденник молодого Анархотуриста


Показ дописів із міткою Домініканська Республіка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Домініканська Республіка. Показати всі дописи

четвер, 22 жовтня 2009 р.

Sosua, Republica Dominicana

Після Санто Домінго (до речі, Домінго іспанською означає Неділя) я купив квиток на автобус і попрямував через весь острів Хіспаньйола на північ в Сосуа. Плануючи подорож, думав, що автобус буде ну, такий як в фільмах показують: без вікон, куди заганяють кіз та курей, з пасажирами та вантажем на даху. Однак, все виявилось на багато прозаїчніше. Автобус виявився повністю пристойним, таким, як іїздять по Європі, деколи по Україні, якщо хтось мав нагоду їхати Автолюксом, з кондиціонером, що відіграє далеко не останню роль при подорожах Домініканською Республікою, де середня річна температура не опускається нижче +27 гр. Цельсія. Автобус виглядав ось так
Їхати до Сосуа виявилось досить довго: десь приблизно 4,5 - 5 годин. Відстань становила десь 300 з чимось кілометрів. Я вже писав, що в країні "ТРЕТЬОГО СВІТУ" дороги кращі як в Україні? Ні? Ну то пишу: В Домініканській Республіці, яка вважається країною третього світу, дороги кращі як в Україні!
Сосуа - це досить маленьке містечко, де крім готелів, барів та дискотек майже нічого більше немає. Знаходиться воно на березі океану і тому є досить велика кількість публічних та приватних пляжів. Тут слід сказати, що публічні пляжі в Сосуа, так в принципі як і у всій Домінінканській Республіці, безкоштовні, на відміну від України. А на приватні пляжі Вас ітак ніхто не пубтить: навіть за гроші. На то вони і приватні, оскільки власник того пляжу хоче бачити на ньому лише тих людей, яких він хоче бачити. Публічні пляжі досить чисті, за невелику плату на ньому Ви можете орендувати лежак. Виглядають вони приблизно так.
Я облюбував невеликий дикий пляж, на якому було досить мало людей і виглядав він так
На пляжах НЕ продають поклаву і всяку іншу фігню, хоча недалеко від пляжу стояли магазинчики, де можна було купити поїсти, напої, сувеніри і всяку інший непотрібний stuff.
Поселився я в Коко готелі. Готель прикольний. Виглядає він приблизно так.
Власники його якісь Канадці. Менеджер теж з Канади. Молодий хлопець на імя Ієн (Ian). Всі інші працівники - домініканці. Я бронював shared room за 15 баксів за добу, вони такої кімнати з якихось причин не мали, тому за ту саму ціну дали мені private room, що мене дуже потішило. Взагалі, така кімната в них коштувала 35 баксів. Правда без кондиціонера, але він виявися непотрібним, оскільки був вентилятор і до жари за декілька днів в Саенто Домінго я привик.
В готелі на подвірї був бар та басейн.
Безкоштовний Вай Фай не з космічною швидкістю, звичайно (в ДР інтернету як мені сказали з космічною швидкістю в природі не існує), але жити можна. Принаймі, мені вдалось загрузити деякі фотки в інтернет, про що я вже писав.
Прожив я в цьому готелі 4 ночі, нічого не роблячи, лежачи на пляжі цілими днями та в готельному басейні. Ввечері пропиваючи кровно зароблені в готельному барі. Ціни в ньому приблизно такі
Всі ціни подані в Домініканських Песо, при чому 1 дол. США дорівнює 36 Домініканських Песо.
Через 4 дні я купив зворотній квиток на автобус до Санто Домінго, доїхав благополучно туди, на таксі до аеропорту, посилаючи ну, туди куди в нас посилають таксистів, які заламували ціну в три рази більшу реальної, 3,5 години в літаку і я знову в Нью Йорку.
Більше фоток з Сосуа, Домініканської Республіки тут

пʼятниця, 16 жовтня 2009 р.

Домініканська Республіка, або кому на Русі...упс, сорі, на острові жить харашо

Домініканська Республіка - це майже рай. Тут середня річна температура +30 гр. Цельсія. Холодно тут не буває ніколи. Тут чудові готелі, набудь-який смак: від дорогих і люксусових до дешевих і простих. Але дешевий тут не означає поганий, принаймні не завжди. Тут білий пісок, пальми, прозора вода і коралові рифи. Тут рай для дайверів, тут reasonable ціни на все, в тому числі на нерухомість. Багато американців, канадців, європейців приїжджають сюди, купують нерухомість і оселяються тут надовго. Особливо це стосується людей, які вже на пенсії або робота яких не вимагає постійної присутності на батьківщині. Дехто займається тут бізнесом. У випадку чогось - завжди можна вернутися додому. Авіаперельоти в США тут дешеві. Наприклад, квиток з Нью Йорка і назад мені обійшовся в 360 доларів. Якщо Ви готові тратити в місяць 2000-3000 доларів - Ви тут король і для Вас тут все.
Однак, більша частина Домініканців мріють вирватися з цього раю. Бажано в США,ну а на крайній випадок в Канаду або Європу. На самий крайній - в Мексику. Зробити це можна декількома шляхами. Один з них - грати в бейсбол. Найкращі гравці в бейсбол американських клубів - вихідці з Домініканської Республіки. Вони заробляють мільйони. Основні американські клуби мають в Домініканській Республіці свої табори, де тренують обдарованих домініканських хлопців. Кращі з них відбираються в американські команди. І це їх мета.
Жінки тут займаютьсяя тим, що знімають туристів, зустрічають з ними і, в ідеалі, прагнуть вийти за них заміж. Ну, або на крайній випадок, заробити грошей та виклик в США щоб чухнути звідси. Тому для туриста тут не проблема знайти подружку на ніч, на тиждень, на місяць чи на рік. При цьому, не обовязково їй навіть щось обіцяти. Час від часу давати їй гроші.
Деякі чоловіки теж займаються тим, що надають тут відповідні послуги. Наприклад, досить часто можна побачити як зранку з готелю виходять підстаркуваті американки чи канадки з молодими 25 літніми місцевими хлопцями. Мабуть, вони цілу ніч читали казки Андерсена, подумаєте Ви. Правильно. Я теж так думаю. Так що якщо хтось Вам скаже. що в Україні погано живеться, не вірте. Є країни де громадянам живеться ще гірше.
До речі, про країни, де живеться ще гірше. На острові ДР межує з Гаїті. На Гаїті вони мали декілька років тому громадянську війну. Зараз там теж час від часу пострілюють і тому там постійно присутні миротворці ООН. Крім того, економічна ситуація там нижче плінтуса і тому для багато Гаїтян мріють емігрувати в Домініканську Республіку. Економіки як такої там просто немає. Тому все пізнається в порівнянні.

середа, 23 вересня 2009 р.

Dominican Republic

Домініканська Республіка (ісп. República Dominicana) — країна карибського басейну, що займає східні дві третини острова Еспаньола (о. Гаїті), на схід від держави Гаїті. Острів знаходиться на заході від Пуерто-Ріко і на схід від Куби і Ямайки. Країна має найбагатшу і найдовшу історичну спадщину Західної півкулі, яка нараховує більш як 500 років. Саме тут вперше оселилися європейські колонізатори, звдідси починалася колонізація Америки, тут був збудований перший в Західній півкулі університет, дорога і фортеця. Першим збудованим іспанцями містом в Америці став Санто-Домінго — сучасна столиця Домініканської республіки.
Домініканська Республіка разом з Гаїті розташовані на острові Іспаньола (о. Гаїті) між Карибським морем та Північним Атлантичним океаном, на сході від держави Гаїті. Географічні координати 19 00 N, 70 40 W. На півночі острів омивається Атлантичним океаном, на сході — протокою Мона, що відокремлює його від Пуерто-Ріко, на півдні — Карібським морем, а на заході Домініканська республіка має кордон з Гаїті. Домініканці здебільшого зберігають іспанські традиції і мають змішане африканське і європейське походження, в той час як гаїтійци зберігають французькі традиції і є переважно африканського походження. Домініканська Республіка займає площу в 48,4 тис. кв. км. Населення 8260 тис. чоловік (1999).
Текст взятий з Вікіпедії.
Чому я про неї пишу? З двох причин:
Причина 1. Вчора до Brooklyn Law School, де я маю честь стажуватися прихздив сам Президент Домініканської Республіки Леонель Фернандес Рейні. Адміністрація школи організувала його зустріч з студентами. Президент виступав протягом години, розповідаючи про свою країну та конституційну реформу, яку вони зараз проводять. Загалом його розповідь була цікавою. Потім студенти мали змогу задавати питання, чим вони активно користувались.
Що вразило в тій зустрічі? Ну, по-перше Президент говорив англійської протягом години без жодного папірчика і аргументовано відповідав на питання. Політик, одним словом. Крім того, заходи безпеки, які абсолютно не відобразились на людях, що прийшли його послухати. В зал пускали всіх, хто бажає, документи ніхто не перевіряв, так само як і сумки чи вміст кишень тощо. Я сидів на другому ряду і відстань до Президента була, буквально 3-4 метри. Під час його виступу в залі збоку стояли 2 секюріті, які спостерігали за залом. Ну і перед виступом один із секюріті пройшов між рядами і подивився чи немає там сторонніх предметів. Тобто, напряжно не було.
Причина 2. Сьогодні через інтернет забронював собі авіаподорож до Домініканської республіки. Вийшло досить не дорого. Подорож має відбутися з 13 по 19 жовтня цього року (6 днів). Авіаквиток коштує з Нью Йорка в Сан Домінго (столиця ДР) 362 долари в обидві сторони включаючи всі збори та подтки (лоукост авіакомпанія JetBlue). Готель в Сан Домінго, де я планую провести дві доби, коштує 35 баксі за добу, тобто 70 баксів за весь час, а хостел на побережжі моря в другому кінці країни (скільки там тої Домініканської Республіки) коштує 15 баксів за добу. За 4 доби 60 баксів. Тобто, вся подорож обходиться приблизно в 500 доларів плюс, звичайно, харчування, проїзд, музеї тощо. Країна досить маленька, згідно довідників з одного кінця в другий можна проїхати за 5-6 годин автобусом. Про враження від Домініканської Республіки і фото згодом.
О, чуть не забув, саме головне.
Плануючи подорож в мене виникло цілком логічне запитання: а як бути з візою до Домініканської Республіки для громадян України. Зайшовши на їхній сайт, зясував: Домініканська Республіка має 3 режими вїзду для туристів: 1 режим - це вїзд лише з дійсним паспортом. Такий режим розповсюджується лише на громадян Аргентини, Чілі, Еквадор, Ізраїль, Японія, Перу,Південна Корея, Уругвай. Все. 2 режим розповсюджується на громадян приблизно 50 країн, серед яких є й Україна та США і який передбачає при вїзді до Домініканської Республіки з туристичною мати наявність паспорта та туристичної картки, яку можна придбати за 10 американських доларів або за 10 євро в посольстві ДР або в аеропорту після прибуття. І, нарешті, 3 група країн, до громадян яких вимагається наявність візи. Серед цих країн Росія, Білорусь, ібльшість країн пост радянського простору, Албанія (яка ніби претендує на членство в ЄС та вже є членом НАТО), Латвія (яка вже є членом ЄС) та інші. Тобто, не все так погано для українців в цьому світі!
Ну, тепер все.