Щоденник молодого Анархотуриста

субота, 26 січня 2008 р.

І знову про приємне

R.E.M. "Losing my religion". Ще одна дуже класна, як на мене, пісня з неменш вдало зробленим кліпом. Здається, таких пісень зараз немає. Хоча, хто його знає. Можливо через 10 років так само хтось буде ставити сьогоднішні кліпи й казати, що таких пісень вже не роблять. Як прочитав на одному форумі: "Моя молодість пройшла в 60-ті. Тоді повітря було чистіше і музика краща" (зразу хочу зауважити, що жив той чувак за бугром. Це щодо музики, а не щодо повітря).

2 коментарі:

Té la mà Maria - Reus сказав...

explendit, fascinant R.E.M.

congratulations

thank you

kolega сказав...

Усе, абсолютно все, перебуває у постійному русі і постійних змінах. Так завжди було, є і буде. Не лише повітря і музика...
І завжди будуть люди, яким подобатиметься музика попередніх поколінь, як і ті, які будуть в захваті від сучасної.
А ще, є така тенденція, що людині (будь якій), пісні її молодості здаються завжди кращими за інші, зокрема і ті, що звучать і є хітами в реальний період. Можливо, це тому, що ті пісні нагадують про молодість, про переживання та мрії, про тих кого знали чи кохали, про тих, з ким слухали ті мелодії... і в яких ситуаціях... Про кращі роки життя, чи його миттєвості, в які хочеться повертатись і повертатись, хоча б подумки...