Щоденник молодого Анархотуриста

середа, 23 січня 2008 р.

Maryla Rodowicz - gwiazda estrady PRL i III RP




Мариля Родовіч – одна з небагатьох зарубіжних зірок естради, яких „допускали” до виступів на радянській сцені і пісні якої лунали на хвилях радіостанцій „Маяк”, „Промінь” тощо. Вона є виконавцею знайомих усім з дитинства пісень „Kolorowe jarmarki”, „Niech żyje bal”, „Wsiąść do pociągu byle jakiego”, „Małgośka” та інших.
Музична кар’єра М. Родовіч розпочалася в далекому 1962 році виступом у відбірковому турі до І Фестивалю молодих талантів в Щеціні (в 2007 році відзначали 25-річчя її творчої діяльності). Пройшла в фінал. Однак, як мало кому відомо, в ті часи вона була досить успішною спортсменкою в бігу з перешкодами на 80 метрів. В зв’язку з тим, що строк проведення фіналу збігся в часі з Чемпіонатом з легкої атлетики Польщі серед молоді, Родовіч відмовилась від виступу на Фестивалі. Після цього її музична кар’єра зупинилась на 3 роки.
В 1965 році вона стає учасником біг-бітового гурту «Шейтани» і в цьому ж році здобуває 1 місце на Варшавському конкурсі біг-бітових груп в клубі «Фінка». В листопаді 1967 року І місце на VI Загальнопольському фестивалі студенстської пісні в Кракові. В 1969 році – виступ на VIІ Фестивалі польської пісні в Ополє, а також на ІІІ Міжнародному пісенному фестивалі в Сочі. В 1970 році – виступ на Міжнародному пісенному фестивалі в Сопоті…
З цього часу кар’єра Родовіч в шоу бізнесі набирає обертів. Вона їздить з турне по країнам соціалістичного табору, Радянському Союзі, Кубі, Китаю. Трапляються поїздки й в країни «загниваючого капіталізму». Не залишає вона музичної кар’єри й після політичних та економічних змін, що відбулись в Польщі в кінці 80-х – на початку 90-х. Її концерти та диски й досих пір користуються популярністю як в Польщі, так й за кордоном.Більше інформації, фотки, пісні можна знайти на офіційному сайті Марилі Родовіч http://www.marylarodowicz.pl/start.htm

2 коментарі:

Té la mà Maria - Reus сказав...

very good Maryla !!!

salutations from Reus Catalonia Spain

kolega сказав...

Приємно не тільки ознайомлюватись із розвитком чийогось таланту, а й спостерігати за тим, як зароджуються журналіські здібності в людині... Може, колись, хтось писатиме про те, як М.Сенько з науковця і викладача став відомим журналістом, одним з небагатьох, ким цікавились у Західній Європі?..