New York Subway

На моєму компютері вже давно окремою папкою висять фотографії зроблені в Нью Йоркському метро. Чому окремою? Тому що ця тема настільки велика, що заслуговує, щонайменше, на окрему папку в фотографіях та на окремий пост в моєму блозі. Про метро в НЙ я думав написати вже давно, але відчуваючи монументальність та обємність топіку все більше і більше відкладував його на потім, бо, по суті, не знав з чого починати. І лише пост на дружньому сервісі Лив Джорнал підштовхнув до написання цього посту.

Розумна тьотка Вікіпедія каже, що НЙ сабвей має 468 станцій, 369 км маршрутів. Довшим від нього є хіба шо Лондонське метро, яке має 400 км маршруту, але при цьому менше станцій - 270. Для порівняння московське метро має 299 км. і 180 станцій, токійське метро має 282 станції, ну і київське метро має 46 станцій і 60 км. маршруту. Тобто, масштаби видно відразу: НЙ сабвей поряд з Лондонським один з найбільших сабвеїв в світі. Крім того, Нью Йоркське метро - одне з найстарших метро в світі після лондонського. Так, роком заснування лондонського метро вважається 1854 рік, НЙ сабвей заснований в 1869 році. Тобто, різниця в часі незначна.
Коли будували метро, то з метою економії часу та грошей дизайн станцій вибирали самий простий. Лише одну станції City Hall зробили, як у нас кажуть, зразковою. Це була центральна станція метро Нью Йорка і виглядала вона так
На жаль, кажу "виглядала" тому що сьогодні ця станція з невідомих мені причин непрацює. До речі, в Нью Йорку, як і в Лондоні, існують станції-привиди: тобто станції які з тих чи інших причин є закритими і там панують темнота та щурі... Ось такою ж станцією-привидом стала найгарніша колись станція метро City Hall.
Особливість НЙ метро є те, що воно працює круглодобово. Я декілька разів переконався наскільки це вигідно. Якщо Ви засиділись на Манхетені в барі, в Метрполітан опера, в якомусь театрі на Бродвеї, в гостях чи просто гуляли, переживати не варто: Ви в будь-який час можете добратися додому на метро. Таксі брати не потрібно.
До речі, про безпеку. Колись, в далеких 1980-х та на початку 1990-х метро виглядало приблизно так:


Самі розумієте, що їздити в такому метро небезпечно не лише що вночі, але й вдень. В принципі, приблизно так виглядало не тільки метро, але й добра половина Нью ЙОрка. Старожили кажуть, що в ці часи місцем, де можна було без проблем купити наркоту та зняти проститутку був Таймс Сквеа (де зараз всі Нью йоркці святкують новий рік і де туристів так само багато як вночі так і вдень) та парк Вашінгтона (недалеко від Таймс Сквеа). В Гарлемі, Бронксі та Брукліні були райони, де поліція вночі на виклики не виїзджала. Лише вдень і лише групою озброєною до зубів. Десь в 1990-х мером став Джуліані. Одним з пунктом передвиборчої програми було, зокрема, наведення порядку в місті. І він, навідміну від українських політиків, успіху добився. Він повиганяв усіх поліцейських на вулиці. В кожному вагоні, в кожному поїзді сидів поліцейський з собакою. В цей же час, збільшив штати в поліції і підняв їм зарплату. Методи поліції стали жорсткими, і, хоч це й викликало певну критику в суспільстві, дали свої результати. Якщо Ви переглянете рейтинг 15 найбільш небезпечних міст США журналу Форбс, то Нью Йорка там немає (на 1-му місті Детройт, а на 3-ому Маямі). А один мєсний мені сказав, що Нью Йорк взагалі став найбільш безпечним містом США. Можливо це правда. За пів року проживання тут я ходив усюди як вночі, так і вдень і жодного страху про свою безппеку не відчував. Сьогодні в Гарлемі проводять одні з найбільш популярних екскурсій, серед яких Gospel Harlem (можна послухати як в протестанських церквах співають псалми. Я на такій був. Дуже класно). Вулиці тут освітлюють всі і, як хтось писав, якщо не брязкати брюліками й не посилати всіх підряд то можна почувати себе цілком безпечно. Так, в принципі, як і в будь-якому місті в Україні.
Сьогодні для метро дійсні карточки, які можна придбати в автоматах, що знаходяться на будь-якій станції, а також в касирів. Карточки паперові з магнітною стрічкою. Автомати з продажу карточок виглядають ось так
Автомати приймають як готівку, так і банківські карточки. Ціна - 2,25 долара за одну поїздку. Однак, є можливість придбати проїздні на 1 день, на тиждень, на 2 тижні та на місяць. Особисто я купую проїзний на місяць за 89 баксів та не парю собі мозги. Оплачується за проїзд лише при вході в метро. Карточки дійсні для проїзду як на метро, так і на автобусі. Крім того, якщо Ваш маршрут складається з пересадок метро-автобус, автобус-метро або автобус-автобус гроші з Вас стягуються лише один раз: при посадці в перший транспорт. В подальшому Ви лише проводите карточкою і воно пише, що сума стягнутих грошей - 0 дол.
Жетони - АНАХРОНІЗМ. До речі, в США вже в жодному місті немає жетонів на громадський транспорт. Хоча колись були і виглядали вони ось так:
І ще тоді були автомати з їх продажу
Щоб пройти в метро карточкою необхідно свайпати (проводити) в такому турнікеті
Колись турнікети виглядали ось так:
Ліній в метро - 27 штук. Вони позначаються буквами та цифрами. Крім того, група ліній, які ядуть подібним маршрутом, позначається відповідним кольором. В звязку з цим, карта метро є різнокольоровою і виглядає ось так:
На станціях може сходитися досить багато ліній. Є вузлові станції, на яких сходяться 7-8 ліній. Як на мене, то найбільшими станціями є Таймс Сквеа (центр Мангетену) та Атлантік Евеню (в Брукліні). В звязку з цим, станції багаторівневі і досить великі. Якщо б не вказівники, то на них дуже легко заблудитися. Деякі станції сполучаються між собою підземним переходами. Наприклад, на Атлантик Евеню станція метро поєднюється з станцією залізниці LIRR (Long Island Rail Road), а Таймс Сквеа має підземний перехід до автобусного терміналу Port Authority. Взагалі, в НЙ в метро треба бути уважним, особливо якщо Ви не знаєте мережі. Бо дуже легко сісти не на цей поїзд, що треба, або не в ту сторону, що треба. Всюди висять таблички і треба по них уважно орієнтуватися. Крім того, існують експрес поїзда, які зупиняються не на всіх станціях та Local поїзда, які зупиняються на всіх станціях. При цьому, один і той же поїзд одну частину маршруту може їхати як лоукал, а в іншу як експрес.
Слід зазначити, що метро є всюди в Нью Йорку. Тобто, практично всюди можна добратися на метро. Я за пів року можливо 2-3 рази користувався автобусом. Все інше - на метро. Це,звичайно, велике досягнення. І багато американців себе не уявляють без метро. Більшість їздить на роботу на метро: по-перше, швидше, по-друге, дешевше, по-третє, парковку не треба шукати, що в НЙ є великою, повторюю, великою проблемою. На автомобілі в НЙ далеко не заїдеш. Досить часто коли їдеш 2 чи 3 маршрутом на Манхетан на станції Волл Стріт можна побачити як сідають дядьки в костюмах від Армані від яких пахне дорогими парфумами. Ні в кого це здивування не викликає. Взагалі, в НЙ все простіше: ніхто нічому і нікому не дивується. В метро можна побачити чи почути проповідників. які пророкують кінець світу завтра, музикантів, які грають на баяні, чи гітарі ВІЛ позитивних, які збирають гроші на якийсь там фонд, алкашів, бомжів, наркоманів, просто жебраків, продавців якихось пиріжків (я б не радив їх купувати) ну, короче, весело. Оскільки в метро тепло, то перед турникетами досить часто вночі можна побачити бомжів, які сплять на підлозі. Тому, коли виходите з метро, бажано через них не перечипитися. Поліція їх не рухає.
Вагони метро хороші і якісні. Виглядають вони сьогодні так
всередині
назовні
Усі вагони без вийнятку влітку кондиціонуюються, а взимку обігріваються. Тому у вагонах прохолодно влітку і тепло зимою. Однак, влітку внаслідок кондиціонування вагонів, які викидають тепле повітря назовні, на підземних станціях дуже душно. Просто п-ць як душно!
Колись вагони метрополітену виглядали ось так
Метро в НЙ їздить усіма можливими способами: наземно (по насипу та по естакадам), підземно (хоча не дуже глибоко, ескалаторів практино немає), підводно (по тунелям під затокою), надводно (через міст).
Як я вже казав, станції не вирізняються особливою архітектурною вишуканістю, але в них є свій шарм
На станціях можна побачити музикантів, як досить непогано грають та співають
А ще в метро можна побачити щурів. Їх багато і особливо сміливими вони стають вночі. Людей вони не бояться але й близько до них не підходять. Фото щурів, нажаль, немає.
Більше фото з New York Subway тут