Fucking back і Яремча

Повернувся на рідну неньку вже деякий час тому. Весь цей час проходив асиміляцію до старих-нових умов. Тому й не зявлявся на шпальтах цього бложка. Не булто натхнення. Допомагали мені в тому такі дві події.

Подія 1. По приїзді зайшов в квартиру, де мав переночувати і в якій довший час ніхто не був, і вирішив включити колонку, щоб помитися. Колонка чому відмовилась загоратися. Подумав, може газу немає. Для того, що це перевірити включив камфорку на газовій плиті і неповірив своїм очам: замість газу з камфорки повних ходом повалила ... вода. Я опинився в ступорі. Ну, все могло статися за час моєї відсутності, але вода в газовій камфорці - цього я навіть уявити не міг. Виявляється, якийсь олень з квартири поверхом вище підключав нову колонку і підклбчив газову трубу до виходу на воду. В результаті цілий стояк в будинку був залитий водою Прийшлось викликати 104, які деякий час відкачували воду з трруби та чистили колонку та гозову плиту. В нормальній країні тому оленю би руки повідрубували, а внас його навіть не оштрафували.

Подія 2. Десь дні 3 після приїзду їду я по Львову на свому Ланосі і нікого не чіпаю. Тут мене зупинявє ДАІшник, який стояв біля службового автомобіля з синіми номерами 0870. Я зупиняюсь і непереживаю: в мене все є. Страхівку тільки вчора купив, їду з ремньом, швидкість не перевищував. в багажнику вогнегасник, знак аварійної зупинки, аптечка. На правому вусі майоріє Блютус. Зупиняюсь, він підходить я даю документи.

- Страхівка є? - суворо питає.

- Є! - впевнено відповідаю я і показую поліс.

- Добре, пройдіть зі мною в автомобіль. 

Я дивуюсь, але підхожу і сідаю в його автомобіль.

- Де ви працюєте? - питає він.

- А яке це має відношення до водіння мною автомобіля - насторожено відповідаю я.

- Ну, тоді будемо Вас оформляти.

- ??? 

- Від Вас чути запах алкоголю.

Тут слід зазначити, що я десь тиждень до цього взагалі не вживав алкоголю і, відповідно, запаху від мене й бути не могло.

- а, кажу, трубочку можна дати дихнути. Чути запах це ж все таки субєктивно, а трубочка обєктивно.

- Трубочок немає. Я можу Вас на експертизу і без трубочки відправити. - відповідає Представник Влади.

- Добре. - кажу. - Я поїду. Але якщо там буде 0,0 прмілле алкоголя в крові, я поїду в ВБ і напишу заяву, що ви від мене вимагали хабаря і, оскільки, я вам відмовився дати, ви мене відправили на експертизу.

- Так, все таки, де ви працюєте???

- Я адвокат. Дістаю йому адвокатську ксіву.

І тут починається гра під назвою "задня передача".

- А, каже він, так може Ви лікарство пили????

- Ні, відповідаю. - ЛІкарство я не пю.

- То може когось пяного возили і запах в салоні.

Я розумію правила і граю проти нього.

- Ні, кажу, в мене друзі не пють, а я не таксист і пяних не вожу.

Ще декілька подібних фраз. Мене це заграло і ми зійшлись на тому, що я оприскувачем скла бризгав перед його зупинкою. 

Блядь, сука, ненавижу цю державу!!! Ось так на рівному місці!!!

В процес асиміляцію до нових-старих умов входила й поїздка в Карпати (Яремче) завдяки доброті душевній мого кума та куми, які і запросили нас туди.

Відпочивали 4 дні в хатині, на самій окраїні Яремчі. Хатина виглядала ось так.

Спочатку їхали асфальтом, потім поганим асфалтом, потім розмитою грунтовкою, спочатку вверх на 1-ій передачі, а потім вниз теж на першій. Декілька разів так черкнув дорогу, що думав , що там залишив картер разом з захистом. Потім проїзна дорога закінчилась і почалась така, що там тільки Нивою. Ми мустанги залишились на оборі в місцевих 

І пішли пішки ще десь кілометра півтора. Під гору.

зранку був сніданок гуцула

І пробіжка з місцевими собаками

Хлюпались в калюжі

І пили Самбуку

Гадость рєдчайша, скажу я вам.

Їли шашлик з баклажанами і крильця курячі

Стріляли з рогаток

Купались в стрімкому потічку з ледяною водою

Короче, було весело

Природа була абалдєнна

А ще був водопад - мєсна достопрімєчатєльность

Тече водичка там приблизно так:

Короче, свято вдалось. Більше фоток з Яремчі ось тут.

Яремче 2010

Отже, можна вважати, що асиміляція відбулась.