Щоденник молодого Анархотуриста

пʼятниця, 11 вересня 2009 р.

American meal

Як я вже зауважував в попередньому дописі, американці постійно щось жують. Зранку в метро дуже звично бачити американця, що жує якийсь пиріжок і запиває його кавою чи іншим напитком. Студенти на заняттях теж не стидаються жувати їжу і запивати. Більшість американців на роботу чи заняття їдуть з невеликими термосами, ємкість 400-500 гр, які є дуже популярними. Там можна залити гарячу каву чи холодний сок і він буде зберігати свою температуру довший час.
А ще в американців немає першого. Вони майже не їдять супів. Дуже важко перше знайти і в кафе чи ресторанах. Є шанси лише в закладах харчування національних кухонь. Шкода.
Однак, позитивом є те, що якщо ви приходите в будь-який ресторан, Вам наливають безкоштовно холодну воду з льодом і офіціант весь час слідкує, щоб склянка з водою була повною. В китайських ресторанах також безкоштовно до замовленої їжі дають рис. Тому, замовляти потрібно лише основне блюдо, а про гарнір там подбають.
В закладах харчування, ресторанах, кафе, а також деяких інших місцях, навіть не повязаних з харчування, прийнято залишати чайові (Tips). Розмір чайових коливається від 15 до 20%. При чому, це настільки поширено, що деколи коли Ви забули це зробити Вам можуть нагадати. В Європі такого немає. Класний обід в недорогому ресторані, навіть з тіпсами, обходиться в районі 10-12 дол. Принаймі, більше я ще не платив.
Поширений в нас міф, що всі американці їдять хотдоги, гамбургери та пють кока-колу. Неправда. Існує, звичайно, категорія люлдей, які харчуються в МакДональдсі, яле вона не значна, так само як і в будь-якій країні, де є МакДональдс. Більшість американців їсть нормальну їжу, не фастфуди.
В Нью Йорку є велика кількість емгрантів з країн колишнього СРСР. Саме тоу, тут є й магазини спецільно для них, де продавці розмовляють російською або українською мовами та де можна найти товари з Росії чи України. Так, наприклад, я вже писав, що купив українську сіль. Також, в цьому магазині є українське та російське пиво, але я його не купую, бо дома достатньо його напився. Тут віддаю перевагу бельгійському пиву Blue Moon чи Leffe. Всі сорта пива приблизно в одну ціну, плюс-мінус. Пляшка 0,33 л коштує десь в середньому 1,5 дол. Мексиканське пиво - повна люра. Чимось мені нагадує Жигулівське часів СРСР. Також, в таких магазинах можна купити нашу "сєльодку" та закрутки і соуси фірми "Чумак", "Кальве", "Торчин", а також інші українські продукти.
Сигарети тут коштують дорого. Пачка Мальборо десь в районі 10 дол. Однак, поштою можна замовити сигарети з іншого штату, тоді не платяться податки. В такому разі ціна в два рази менша: десь в середньому 5 дол. Добре, що я не курю.
В нашому університеті якщо відбувається якийсь meeting то завжди подають чай, каву, напитки , печеня, бутерброди. Тому, на meeting-и вигідно ходити. А ще, кожного вівторка відбувається факультетський ланч, на якому наукові працівники за обідом (шведський стіл) спілкуються на різні теми. Вартість участі у ланчі 5 доларів. Таким чином адміністрація факультету сприяє інтеграції працівників.
Крім того, в нас є буфет, де можна пообідати в середньому за 5 доларів. Готують там не погано. При цьому, тіпси залишати не треба.
Ну, вроді би все...

1 коментар:

parazitakusok сказав...

Микола!!!! Дуже кльово! Побільше таких постів!!!! Супер!
Що таке - повна люра??? Мексиканське пиво.. ти кажеш воно як Жигулівське при совках.. А може воно таке як зараз рівненське "Рівень"? Це дуже кльово, бо воно тіпа живе! :-)
Викладай ще фоток!