Щоденник молодого Анархотуриста


пʼятницю, 25 вересня 2009 р.

Megan's Law

Терміном "Megan's Law" в США називаються закони на федеральному рівні та рівні окремих штатів, які передбачають наявність у вільному доступі (в інтернеті тощо) інформації про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи (sex offenders). Обєм інформації та її зміст визначається законом кожного штату по-різному. Так, федеральний закон передбачає публікувати інформації лише щодо осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи щодо неповнолітніх осіб. Закон Штату Нью Йорк передбачає, очевидно, публікацію даних про всіх sex offenders. Назва Megan's Law походить в честь 7-літньої дівчиники Megan Kanka (на фото), яка була викрадена, згвалтована та вбита злочинцем. Цей злочинець спочатку був засуджений до смертної кари, а потім смертну кару в Штаті Нью Джерсі, де він був засуджений, скасували і він зараз відбуває довічне увязнення. Цей випадок породив дискусії з приводу того, що батьки та громадскість мають право знати хто з їхніх сусідів є сексуальним збоченцем і від кого їм слід захищати своїх дітей.
Інформація про таких збоченців в Штаті Нью Йорк, де я тимчасово мешкаю, є тут. Ввівши в пошук свій зіпкод, я дізнався, що в моєму районі проживає десь близько 7 Sex Offenders. З них один, ось цей дядько з прибалтійським прізвищем, проживає зовсім близько, в 3 хв. ходу від мого будинку.
Щодо злочинця доступна інформація з його імям та прізвищем, фотографія, домашньою адресою, датою та місцем народження, всіма фізичними ознаками (шрамами, татуюваннями тощо), датою вчинення злочину та статею, за якою його дії були кваліфіковані, коротка характеристика жертви (вік, стать), терміну засудження, номерами автомобілів, які записані на особу, описання злочину, відносини з потерпілим (потерпілою), зброя, застосування компютерної техніки, порноматеріалів. Тобто, весь розклад.
Існування таких законів є контроверсійним та дискутується. Деякі вчені прийшли до висновку, що такі закони не впливають на зменшення статевих злочинів, а їх виконання вимагає великих фінансових затрат (декілька мільйонів доларів в рік). Вони пропонують відмовитися від них. Викликає застереження таке вирішення питання й з боку дотримання прав людини (права на таємницю особистого життя тощо) хоча тут і є контраргумент: а як же з правами потерпілих. Тобто, собаки гавкають, а караван іде.

5 коментарів:

Святослав Денисенко сказав...

не можу однозначно сформувати своє ставлення до такої системи
а якщо людина добровільно погоджується на хімічну кастрацію її з бази прибирають?
я взагалі за відкриту інформацію, це кращий захист від її викрадення) але чи не справедливо відкривати також інформацію про осіб:
- засуджених за шахрайство
- за вбивства
- за хуліганство
- за грабіжку
???

Unknown сказав...

Про Megan's Law я знав ще до поїздки в США. І, чесно кажучи, воно мені до тепер не вкладається в голові. По суті, ці закони є запереченням всього або майже всього, що мене вчили в університеті. Але тут своя юридична логіка, яка суттєво відрізняється від європейської. Тому, важко оцінювати цей закон мислячи українськими чи, в кращому випадку, європейськими юридичними категоріями. До речі, в американському праві багато речей, які важко зрозуміти, але з другого боку це цікаво.

Lileja сказав...

А я вважаю злочин-злочину рознь. І такі міри до осіб, що так поступають - цілком логічними і справедливими (чесно кажучи, навіть кастрація і довічне катування - не будуть достатньо справедливими в даному випадку, не те що страта чи довічне ув"язнення). Одна справа обкрадати, грубо кажучи, рівних собі (хуліганити чи шахраювати). А зовсім інша - гвалтувати тих, хто не може не те що захиститись, чинити хоча б мінімальний супротив, а навіть часто-густо зрозуміти що відбувається ... і за що?...

Святослав Денисенко сказав...

мова власне іде про те, чи є справедливим поширення інформації про особу що вже відбула визначене законом покарання. я як прибічник ідеї свободи та відкритості інформації як кращого засобу для уникнення будь-яких зловживань таку процедуру лише вітаю. і вважаю що вона не має обмежуватися лише сексуальними злочинами, я вважаю навіть виписані штрафи за порушення ПДР мають бути у відкритому доступі. бо порушення законів то не приватні відносини "чиновник-особа" а в широкому розумінні "суспільство-особа"

Lileja сказав...

Так, виглядало на те, наче я просто про справедливість покарання писала. Ні, зокрема, погоджувалась із гласністю. Томущо тільки божевільний може не усвідомлювати того, що робить і потім, після лікування зрозуміти, виправитись і зайве нагадування про злочин - недоречне. А решта - свідомі дорослі люди, які мусять нести відповідальність за свої вчинки і дивитись в очі людям після того, що зробили. Так кожен, знаючи, що потім уже нічого не приховаєш, може задумається хоч один лишній раз перед тим: "робити чи ні?". "Суспільство-особа" - саме так.
Хоча, якщо, як пише автор, доведено, що "такі закони не впливають на зменшення статевих злочинів", то...як кажуть поляки - трудно.