Близька необхідність повернення на "історічєскую родіну" заставила переглянути зворотній квиток до України. Квиток на непрямий рейс з пересадкою в Мадриді і, як зясувалось, час між рейсами в Мадриді становить 7 годин!!!
"Бля!", - подумав я. "З тим треба щось робити". І почав вивчати можливості отримання шенгенської візи з метою хоч на годинку вийти в одну з південних столиць Євросоюзу і хоч одним оком подивитися як живуть гарячі іспанці.
Ближче вивчення інтернет сторінки іспанського консуляту в Зєднаних Штатах Америки виявило наступну фразу "Applicants must have permanent residency status in the USA".
"Фак", - подумав я: "Це ж обмеження моїх прав людини і громадянина!" І як невиправний оптиміст написав їм мейла з питанням чи можу я отримати візу в їх консульстві. Вони відповіли що ні, бо треба мати "грін кард" щоб спробувати щастя в їх консуляті і що це такі нові положення візового кодексу. Я почав шукати відповідні положення Візового кодексу ЄС, який недавно набув чинності. Яким же було моє здивування, коли в кодексі найшов наступну статтю:
Article 6
Consular territorial competence
1. An application shall be examined and decided on by the
consulate of the competent Member State in whose jurisdiction
the applicant legally resides.
2. A consulate of the competent Member State shall examine
and decide on an application lodged by a third-country national
legally present but not residing in its jurisdiction, if the
applicant has provided justification for lodging the application
at that consulate.
Consular territorial competence
1. An application shall be examined and decided on by the
consulate of the competent Member State in whose jurisdiction
the applicant legally resides.
2. A consulate of the competent Member State shall examine
and decide on an application lodged by a third-country national
legally present but not residing in its jurisdiction, if the
applicant has provided justification for lodging the application
at that consulate.
Де там написано, що я маю бути permanent resident країни, де подаю на візу??? В ч.2 чітко зазначено, що консулят Шенгенської країни можу розгялнути документи апліканта який присутній, але не є резидентом в зоні юрисдикції консуляту, якщо аплікант обгрунтує необхідність подання заяви саме до цього косуляту.
Шіт, яке ще обгрунтування я маю надати???? Невже те, що я знаходжусь на другому континенті від зони юрисдикції консуляту не є достатнім для подачі заяви в консулят країни, в якій я зараз перебуваю????
Бюрократи вони і в Європі бюрократи. І сперечатися там немає з ким.
Продовження
Подальше вивчення візового кодексу навело на думку, що хоч і не ту країну Гондурасом назвали (до речі, громадяни Гондурасу не потребують шенгенської візи для короткотермінових до 90 днів подорожей шенгенською зоною. Відчуваєте різницю???), все ж таки є країни, яким живеться ще гірше. Так, візовий кодекс вводить поняття "Транзитної Аеропортної Візи". Це значить, що громадяни відповідних країн, зобовязані мати аеропортну транзитну візу, коли подорожують транзитом через міжнародні аерпорти шенгенської зони і не залишають міжнародної транзитної зони. Таких країн не багато: рівно 12. Це Афганістан, Бангладеш, Демократична Республіка Конго, Еритрея, Ефіопія, Гана, Іран, Ірак, Нігерія, Пакистан, Сомалі, Шрі Ланка. Нащастя, України серед них немає.
Немає коментарів:
Дописати коментар