Richmond Town

Жило було собі містечко. Називалось воно Richmond Town. І знаходилось це містечко, як виразилась одна знайома американка, In the Middle of Nowhere, тобто на острові Staten Island. Чому так? Тому що, як я вже сказав, знаходилось містечко на острові, зі всіх боків оточено водою, мостів на цей острів не було, добиратись туди було складно.

Так тривало до 1920 року. Саме в цьому році містечко було включено в склад Нового Йорку і отримало статус одного з районів Нового Йорку. Відповідно, на нього поширювалась влада мера Великого Яблука і воно втратило частину свого самоврядування.
Але життя його нечисельних мешканців від цього не дуже сильно змінилось. Містечко чи то пак вже район (Borough, як називають Нью Йоркці райони свого міста), як і раніше, продовжувало залишатися на острові зі всіх боків оточеному водою. Щоб добратися на цей острів необхідно було плисти паромом. І так тривало десь аж до 1960-х років, коли на острів було побудовано міст. Відтоді життя мешканців цього містечка трошки змінилось, але не зовсім. Сьогодні на Staten Island прокладено 2 мости: по одному з кожної сторони острова. Крім цього, з Манхетена сюди ходять безкоштовні пароми приблизно 1 раз в 40 хв. Однак, незважаючи на все це, це залишається найбільш тихий, найбільш спокійний і найменш урбанізований район Нью Йорка. Коли Ви опиняєтесь на Стейтен Айленді таке враження, що Ви в селі, а не в місті. Тут не ганяють машини, тут пішоходи переходять вулицю на зелене світло, тут будинки не мають огорожі, тут не страшно відпустити дитину гуляти. Люди приїжджають і оселяються сюди з метою знайти спокій і тишу.
Містчеко Richmond Town з того часу. як було включено в склад Великого Яблука так більше не називається. Але що не втратити свою історію та не забути архітектуру, розімну і ініціативні люди створили музей. Цей Музей є тим, що в Україні називають музеєм архітектури і побуту (наприклад, Шевченківський Гай), а в Польщі Skansen-ом (наприклад. в Любліні).
Отже, доїхати в музей можна на паромі або іншим транспортом, однак, я вирішив скористатися паромом. Виглядає він ззовні так
А всередині так
З собой в паром можна взяти велосипед
Ось цей сірий з правої сторони на передньому плані - цей мій. Тут слід сказати, що хоча в Нью Йорку з велосипедними доріжками напряг (це мяко сказано), зато Ви вєлік можете спокійно брати з собою в метро чи на паром. Я собі спробував уявити, а що б було, якби хтось в Києві захотів взяти вєлік в метро. Скільки б матюків він вислухав???
Отже, прибуваєте Ви на Стейтен Айленд, сідаєте в трейн (з вєліком) і їдете хвилин 25 трейном. Десь на 10-ій зупинці, яка називається Oakwood Hights Ви на вєліку виїжджаєте з Вагону, і ще десь хвилин 15 тусуєте в глибину острова. Там під номером 441 Clarke Ave. знаходиться потрібний музей.
Вхід в Музей коштує 5 американських гривень, а для голодаючих студентів, таких як я, 3,5 американських гривні. За ці гроші Вам проведуть екскурсію, розкажуть усе, що знають та дадуть відповідь на всі Ваші питання. Коли я прийшов в музей, виявилось, що крім мене екскурсію проводити нікому, бо відвідувачів більше не було. На відміну від України мене не послали подальше, а провели екскурсію мені одному. Таким чином, за 3,5 дольця я мав 1,5 годинну персональну екскурсію з персональним екскурсоводом по території музею.
Перлиною музею є будинок школи, побудований (Увага!) в 1695 році. Це найстарший будинок на острові. що зберігся і я підозрюю, що це найстарший будинок в Нью Йорку. Він старший, ніж США, старший ніж американська Конституція і старший ніж війна за незалежність. Виглядає він так
В середині знаходилась школа
А також кімната, де проживав учитель
Крім цього, в цьому музеї Ви зможете побачити справжній американський Saloon
А також будинок якогось багатого фацета, який мав навіть 3 рабів, поки рабство не було скасовано в Штаті Нью Йорк якщо я не помиляюсь в 1820-х роках.
Крім того, були ще й інші будинки, а на остаток - найцікавіше: справжній американський Store (магазин з широкою спеціалізацією) кінця 19-го - початку 20-го століття з відповідним товаром. Найбільше в цьому магазині мені сподобалась пара жіночих чобітків ціною в 1 долар 15 центів. Уявляєте? Ото ціни були!
Вцілому екскурсія сподобалась. Я не пожалів ні потраченого часу, ні потрачених грошей. Якщо будете в Нью Йорку і якщо будете мати час (бо на це треба потратити цілий день з дорогою туди й назад) відвідайте Richmond Town Museum.
Більше фоток з музею тут